Artem Orion - Космотравка, Artem Orion

ж питання.
Одного разу, коли Аурін стояв під деревом Космотрави, він відчув погляд, що спостерігає за ним.

— Ви повернулися, — сказав він, не

озираючись.

— Ми ніколи не йшли, — прозвучав

знайомий голос.

Перед ним зʼявилися Ліана, Грейс і Раян.

Вони посміхалися.

Раян.

— Що буде далі? — запитав Аурін.

Грейс поглянула на нього і прошепотіла:

— Тепер ти сам вирішуєш. І вони зникли, розчинившись у світлі, залишаючи новий всесвіт у руках тих, хто

був готовий його створювати.

Аурін усміхнувся і простягнув руку до неба.

Тепер він знав:

Це не кінець. Це тільки початок.

Так, Космотрава була не просто рослиною

— це був справжній портал до нових відчуттів, до зміни свідомості і сприйняття реальності. Вона мала запах, що поєднував у собі всі аромати всесвіту — легкий, але глибокий, немов нагадування про зорі, про запахи далеких планет і таємниць.

Кожен вдих занурював у стан невідомості та безкінечності, де все, що існує, ставало

можливим.

Її вигляд був неймовірним: листя перелі-вався всіма кольорами - від глибокого індиго до світлих відтінків, які змінювалися під впливом світла, нагадуючи полотно, яке живе і дихає. Вона могла набувати форм, схожих на хмари, що пливуть крізь простір, або світиться кристалами, що розсипаються на мільйони часток.

Але найцікавіше було те, що сталося, коли перші торкнулися її смаку. Космотрава мала незрівнянний смак, що не можна було порівняти з чимось знайомим на Землі або в інших реальностях. Це був смак, який поєднував емоції і переживання, смак мрій і памʼяті. Кожен раз, коли її вживали, зʼявлялося нове відчуття — як ковток чистої енергії, як перший подих після народження, як погляд на новий світ

з висоти.

Ті, хто спробував Космотраву, більше не були здатні повертатися до старого способу мислення. Вони відчували смак часу, смак

простору, смак всього, що було до них

і після них. Вони почали глибше розуміти Всесвіт і місце кожної маленької частинки

в ньому.

Космотрава перетворила не тільки їхній світ, але й саму суть існування. І через неї вони відкрили нову реальність, де навіть звичайні смаки та запахи стали порталами до нових досліджень і можливостей. 
      Глава 12. (Кінець Фантастичної Історії Космотрави.)

3 часом Космотрава стала легендою для

нових поколінь. Вона вже не була просто

рослиною - вона стала символом сили

змін, пізнання та безмежних можливостей, які Всесвіт дарує тим, хто наважується

шукати.

Перші, хто спробував її, змінилися. Вони більше не були просто людьми чи істотами з конкретного світу. Вони стали частиною чогось більшого — частиною космічного потоку енергії, що пронизує всі реальності.

І хоча вони продовжували жити у своєму світі, їхні думки, відчуття і творіння стали не лише їхніми, а частиною всього, що існує.

Аурін, той, хто започаткував цю подорож, став легендою серед своїх. Але навіть він, досягнувши всіх можливих знань, зрозумів, що справжня сутність не в тому, щоб досягти кінця.

Космотравка не мала кінця.

Тому що сам Всесвіт був нескінченним, і його можливості обмежувалися лише

уявою.

І хоча вони всі залишили свій слід у світі,

той, хто прийшов до Космотрави, знав: кожен момент може бути початком нового,

неймовірного шляху. І кожен, хто здатний бачити більше, ніж звичайна реальність дозволяє, може створити щось більше, ніж він сам.

Космотрава була лише початком.

І кожен, хто торкнувся її, почав створювати свою власну нескінченність.

Кінець цієї історії став початком інших.
 

Кінець