Artem Orion - Космотравка, Artem Orion

частиною більшої головоломки. Вона була фрагментом коду реальності, який міг змінювати всесвіт за бажанням.

І тоді вони зрозуміли.

Їхній всесвіт — це не кінець. Це лише один із безмежної кількості світів.

Ви зрозуміли? - запитав Голос.Так, — відповіла Грейс.То що ви оберете?

Ліана вдихнула, хоча повітря не існувало.

Ми хочемо створити.Що саме?
Раян посміхнувся.

— Новий всесвіт.

Голосу сподобалася їхня відповідь.

— Тоді творіть.

І в цей момент вони стали богами.

Вони відчули, як їхні свідомості розширю-ються, охоплюючи нескінченність. Вони більше не були просто Ліаною, Грейс і Раяном. Вони стали ідеєю, потоком енергії, першими нотами симфонії, що мала створити нову реальність.

З чого почнемо? - запитала Ліана, відчуваючи, як у її думках формуються світи.Зі світла, — відповіла Грейс.3 життя, - додав Раян.

Вони простягли свої думки, і порожнеча

перед ними спалахнула. Спочатку це була

іскра, потім вибух, а потім - народження

нового космосу.

Вони створили мільярди галактик, кожна з яких була унікальною. Вигадували закони фізики, експериментували з часом, простором і свідомістю. В одному з всесвітів планети оберталися навколо живих зірок, що співали. В іншому — істоти існували як чисті думки, змінюючи форму за бажанням. І нарешті, вони створили Перший Світ - місце, де мала зародитися нова цивілізація.

Цивілізація, яку вони створили, була далеко не схожа на людську. Ці істоти могли відчувати думки одне одного, розуміти всесвіт без слів, сприймати час не лінійно, а як безкінечну палітру можливостей. Вони

назвали себе "Первородними", бо знали, що

є першими жителями нового творіння.

Чи будемо ми для них богами? — запитала Грейс.Ні, — відповів Раян. — Вони мають розвиватися самостійно.Але вони повинні знайти свій шлях до істини, — сказала Ліана.

І тоді вони створили останній подарунок

— Насіння Розуму. Це була рослина, що містила памʼять всесвіту, фрагмент Космотрави, який привів їх сюди. Вона мала допомогти Первородним знайти відповіді, розширити свідомість і побачити істину.

Вони посадили її в центрі нового світу і відступили.

— Тепер ми просто спостерігачі, — сказав

Раян.

— Час покаже, що вони оберуть, — додала

Ліана.

— Чи підуть вони тим самим шляхом, яким

йшли ми? — замислилася Грейс.

І вони зникли, розчинившись у потоках часу, залишивши новий всесвіт жити своїм

власним життям.

        Глава 9. (Пошук Насіння Розум).

Перші жили у гармонії з новим світом. Вони не знали страху, не мали жадібності, не прагнули влади. Їхній розум був чистим, а їхні тіла - легкими, майже прозорими.

Але одного разу серед них з'явився той, хто поставив перше запитання.

Його звали Аурін, і він був іншим.

— Чому ми тут? — запитав він одного дня,

дивлячись на зоряне небо.

Його народ дивувався: навіщо взагалі питати? Хіба існування не достатньо прекрасне саме по собі?

Але Аурін не зупинився.

Він бачив сни про місце, що кликало його.

Про сяючу рослину, що ховала в собі відповіді. Насіння розуму. І тоді він вирушив у подорож, залишивши свою громаду дорога через світ здавалася нескінченною. Він мандрував тисячі днів і ночей. Його шлях вів через пустелі світла, де кожен пісок був спогадом про інший всесвіт.

Через річки часу, що текли в обидві сторони, відкриваючи сцени майбутнього і минулого. Через гори, що співали, і ліси, що шепотіли про таємниці світобудови.

І ось, після довгих років, він знайшов його Дерево Світла. Воно стояло посеред світу, сяючи всіма

можливими кольорами. Його листя перели-

валося зірковим пилом, а в центрі, прямо серед гілок, росло Насіння Розуму.

Аурін простягнув руку.

— Ти знайшов мене, — пролунав голос, що

лунав не ззовні, а зсередини його самого.

Хто ти? — запитав Аурін.Я відповідь, яку ти шукав. Але чи готовий ти її прийняти?

Аурін знав, що якщо він торкнеться Насіння, він вже не буде тим, ким був. Але він не

вагався. Він взяв його до рук — і всесвіт вибухну.

        Глава 10. (Пробудження Нового Творця).

Він бачив усе.

Він бачив, як три істоти створили цей світ.

Як вони дали йому життя, як залишили цей

подарунок для тих, хто шукає.

Він бачив інші всесвіти. Безліч світів, що чекали, щоб їх відкрили.

Він зрозумів правду:

Його народ не був першим. І не буде останнім.

Він сам тепер став Творцем.

І коли Аурін повернувся до свого народу, він приніс із собою не тільки знання. Він приніс нову епоху.

Епоху, коли Первородні більше не були просто жителями світу.

Тепер вони стали його Архітекторами.

Аурін повернувся до свого народу, і його очі світилися зоряним світлом. Він більше не був просто одним із Первородних. Тепер він став носієм Істини.

Він розповів їм про творців світу, про безмежні всесвіти та про те, що вони самі можуть стати більше, ніж просто мешканцями цієї реальності.

Але не всі були готові слухати.

Ми живемо в гармонії, навіщо змінювати щось? — запитували одні.Що нам дасть це знання? — питали інші.

Але були й ті, хто відчув поклик.

Так почалася нова ера.

          Глава 11. (Розквіт Космотрави).

Аурін посадив Насіння Розуму в центрі свого світу, і воно почало проростати.

Рослина розширювала свідомість тих, хто до неї торкався. Вона відкривала істини, що приховані за межами матеріального. Вона

стала ключем до нових реальностей.

Дехто, вдихнувши її аромат, бачив майбутнє.

Інші чули голоси далеких зірок.

А хтось навіть відчував присутність Тих, Хто

Створив.

Первородні більше не були тими, ким були раніше. Вони почали будувати кораблі, здатні прорізати тканину простору і часу. Вони відкрили інші всесвіти і зустріли цивілізації, які також шукали відповіді на ті