Любава Волошин - Змії вміють кохати, Любава Волошин

Обережним рухом руки Ровенна відчинила шкатулку в якій стояла діадема. Тонке срібло було переплетене у вигляді гілочок чарівної квітки. Оздоблене граційно камінцями ніжно блакитного та прозорого кольору. 

Красива та вишукана річ та наврядчи вона могла бути корисною їм. Салазар дивися з скептизмом на цяцьку.

-"Коли я дізналась ,що маю народити я почала сильно перейматись про свою пам'ять. Тому що я постійно все забувала і тоді в мою голову прийшла ідея створити річ ,яка міститиме в собі всі знання роду Рейвенклов."-промовила Ровенна.

Годрик встав на ноги немов видалений,Салазар упявмя поглядом у діадему немов уперше її побачив.

-" Я провела у лабораторії численні місяці укладаючи купу сил та знань які мала в цю річ. Кожен хто володіє нею буде могти мислити швидше в рази швидше за найрозумнішу людину. Кожна дрібниця,кожне слово все буде памятатись до тих пір поки ти носиш діадему."

-"Ровенно, ти хоч розумієш який це скарб? Вона ж у рази перевищить навіть омріяні мною терміни."-Годрик аж палав. Його щоки розчервонілись,руді кучері вибились із зачіски. Він ледве стримував себе,щоб не почати підтримувати.

-"Ну звісно,що розумію.-Ровенна стримано усміхнулась,але в очах її танцювали бісики.- Пропоную дочекатись Хельгу і приступати до діла."

-" Сподіваюсь чекати довго не доведеться."-пробурмотів Салазар.

-" Ох,доречі,- Ровенна підвелась і подивилась на нього.- Чи це не ваш змій чатує на вулиці і наводить жах на всіх жителів найближчого селища? Я була б вдячна якби він кудись віддалився, або якщо ви дуже хочете він може прожити у вашій кімнаті.

Здається Салазар уперше відчув як його щоки укрились румянцем і засміявся.

-"Ну звісно,що заберу. Онікс не буде завдавати клопоту."

Ровенна також посміхнулась. 

Салазару подобалось проводити час у колі друзів. Він звик до їхніх розмов про чари, тренувань,обговорень заклять. Звик навіть до нечастого дитячого поачу,що здавалось різав вуха. 

Він радів,що нарешті його  розмови не лише зі зміями,а й з живими людьми. Які були йому рівними,могутніми,сильними,беззаперечно мудрими людьми.

Хельга приїхала через три дні після розмови за сніданком. Вони з Ровенною зачинились у кабінеті і майже весь день розмовляли.  Салазар міг тільки догадуватись,що саме обговорювали дві молоді жінки.

Однак єдине,що він міг це очікувати рішення Хельги і лише тоді вони однозначно змогли б вступити у активні дії.