Любава Волошин - Змії вміють кохати, Любава Волошин

-" Значить ми будемо керувати разом."- Хельга  промовила фразу рвучко. Її щоки щапалвхкотіли сором'язливим румянцем.

Вона була повноводна,невисока,з добрими блакитними очима і русим волоссям,що на сонці відбивало золотом.  Вона часто усміхалась і  здавалось випромінювала добро і щирість. Салазар чи не вперше зустрічав настільки просту та відкриту людину. До неї здавалось тягнулось все живе,та і вона любила тварин і рослин. 

Навіть Онікс час від часу порушував Салазарове слово і втікав до Хельги.

-" Мабуть це буде найкраща ідея. Скільки часу ми потратили на безглузді суперечки,заміть того щоб спокійно домовитись."- Ровенна потерпала скроні. Це видавало її втому та роздратування.

 Воно і не дивно. Наближалась зима,а з приходом весни вони планували приступили до зведення школи.

Місце для будівництва також викликало чимало суперечок,однак врешті решт вони знайшли один варіант.

-" І все-таки я проти того щоб будувати школу біля цього лісу. "- Хельга нахмурилась.

-" Ворог нашого ворога наш друг. І те що може становити загрозу дітям,становите перепони і тим хто захоче їм нашкодити. А ми зробимо все ,щоб запобігти цьому."- Салазар подивився на Хельгу і посміхнувся.

 Йому і самому подобалась ідея про те щоб звести школу як можна блище до земель Годрика. Це  значно спростить йому життя і приблизить його до Мелінди.

-"Одже вирішено. Залишається ще деякі моменти та я впевнений за зиму  ми вирішено і ці питання.

Два місяці з приїду Хельги вони провели у клопітквй роботі. Безсонні ночі та виснажливі дні. Купа перечитаних сувоїв і книг. Купа зварених зіль,постійні записи і безперервні суперечки чотирьох новознайдених товаришів.

Салазар насолоджувався кожним днем, нарешті хто розділяв його фанатичну любов до чарів. Він бачив це в їхніх очах, він відчував це. Але здавалось що вони щось пропускають. Що чогось,що вони могли б робити вони не роблять.

 Він чекав. Він працював невтомно,беззупинго і коли провалювався у сон то єдине що бачив це стурбовані заплакані очі.

Залишилось небагато...

Ще трошки і він повернеться до неї і більше недозволить плакати. Він все більше і більше засинав і очі,що ще перше були в його уяві розпивала піться. Немов з іншого кінця світу він почув шипіння Онікса.