Влада Клімова - Щоденники рієлтора. Чарівниця Діана, Влада Клімова

– Візьми, одягнеш це, – подала вона мені напівпрозору нічну сорочку. Я похитала головою й не розуміла: як я буду ходити по чужій квартирі в такому вигляді?

– Ні дякую, Софіє. Я в простирадло завернусь та на дивані до ранку побуду, – чинила опір дурненька гостя, але володарка хоромів тільки посміхнулася й відповіла:

– Навіщо ж на дивані? У мене є для тебе гарне ложе.

Я пропустила й цю загадку, наївно думаючи, що привітна господиня так зустрічає всіх гостей.

В кабіні, з послугами на всі смаки, я прийняла швиденько душ і тепер пахла, наче весняна квітка. Розтерлася пухнастим рушником й здригнулася від шуму. Це увімкнулася сушарка повітря. Так, у цієї пані продумано все до дрібниць!

«От би й собі колись так облаштуватись...» - знову промайнуло в голові. Та наразі я побачила себе у дзеркальній стіні. В роздовбаній оболонській квартирі я знайшла гвіздочок, що стирчав з одвірка й повісила на нього маленьке дзеркало. Так і готувалася вранці до зустрічі з клієнтами.

Але ж я й так молодчина! Не здохла від біди та страху й переїхала до столиці. Правда, поки не мала навіть столу і їла на старому підвіконні. Та я обов’язково досягну поставленої на могилі Магди високої мети... Мені ще тільки вісімнадцять! Які мої роки?

Розділ 6. Наставниця

Шикарна кімната гігієни Софії навіювала мені дивний настрій. Я уважно роздивилася себе в величезному дзеркалі, причесала волосся професійною масажною щіткою й воно приємно розпушилося по плечах. Потім все-таки начепила ту прозору красу і в такому вигляді вийшла назовні.

Наставниця терпляче чекала мене на тому ж місці. Вона взялася руками за спинку шкіряного дивана і вдумливо поглядала за вікно. Та ось жінка повернулася й розтанула в мені хтивим поглядом тигриці на полюванні.

– Ти ще прекрасніша, ніж я уявляла собі! – зізналася пані Навроцька й простягнула мені один з двох келишків, що до цього стояли на скляному столі. – Давай, за нас!

– Дякую, Софіє, та мені на сьогодні вже досить, – підкреслила я, що п'яна. Але господиня невблаганно повторила:

– Це треба випити!

Я підкорилась і випила та майже відразу зрозуміла, що з тілом щось діється. З’явилася дивна млявість, а думки перенеслись у той день, коли Магда застукала мене за переглядом еротичного фільму. Ох і кричала ж вона тоді! Взяла слово, що я більше ніколи не буду цікавитися подібною гидотою. Провидиця дуже суворо ставилася до таких речей.

Доки я пригадувала давні часи, мої бажання наростали. Все тіло огорнув вогонь. Та більше я не встигла нічого подумати, бо відчула на собі лагідні руки Софії. Вона обережно пестила моє тіло, поверх шовкової сорочки. Я завмерла й не знала, що робити?

Мабуть, через той напій спротиву я не чинила, тільки заплющила очі й поривчасто зітхала. Далі вправна долоня звабниці неквапливо опустилася на мій живіт та пірнула поміж ніг. Крізь шовк, відчуття були просто неймовірні. А вона плавно й настирливо тривожила мій збуджений пухирець, від чого я змокла і вся тремтіла...

Далі Софія взяла мене за руку, трішки дряпаючи нігтями долоню, та ввела до приголомшливої спальні. Такого ліжка я ще не бачила! Округлий полігон був весь багряний, наче кров. Вікно вбране в елегантні оксамитові штори, що нависаючи створювали таємничий затишок. Навкруги розкидані золотаві подушечки та багато-багато готових запалати свічок.

Поки я роздивлялася прихисток любовних ласощів господині, Софія обережно штовхнула мене на ложе. Я ж думала, що вона ляже поруч, але помилилася. Досвідченим рухом жінка розсунула мої ніжки та вмостилася поміж них. Вона легенько зсовувала шовк сорочки догори й те ковзання шалено збуджувало. Наостанок моя наставниця, крізь тканину, погралася скам'янілими сосками живої іграшки. Я підсвідомо застогнала...

Задоволена моїм станом та професійно виконаною прелюдією, дама нахилилася й торкнулася твердим кінчиком язика мого розпаленого пестощами клітора. Від цього я підскочила та відчула як вправні рухи її розмовного органу наразі зводять мене з розуму. Невідома раніше насолода розтікалася по всьому тілу й воно розм'якло та покірно слухалося наказів звабниці.

Періодично Софія відривалась від пристрасного заняття й милувалася небаченим раніше виразом мого обличчя. А потім поверталася до чар і працювала так майстерно, що скоро я забилась у п’янкій лихоманці блаженного оргазму. Я борсалась, ніби намагалася втекти й покінчити з солодким катуванням та сильні руки жінки надійно тримали мене в своїх обіймах.

Софія не відсторонилась, а навпаки жадібно випила вологу, що пульсувала з мене. Вона тендітно й досконало вилизала моє лоно та тяжко зітхнула, наче шкодувала про щось.

– О, дівчинко, яка ж ти солоденька... Та ще й незаймана! Але тієї непотрібної детальки позбавимося іншим разом. Сподіваюся сьогоднішній урок тобі сподобався? – відповіла вона на моє німе запитання й раптом пристрасно впилася в губи. З її доглянутого рота я відчула дивний аромат... Невже я там так пахну?

– Софіє, що Ви зі мною робите? Це теж частина навчання? – видихнула я, а вона знову задоволено посміхнулася та відповіла:

– Звісно. Гостренькі муки й новизна відчуттів - це теж навчання. Я планую тебе багато чому навчити, красунечко... А ще я бачила, що тобі сподобалось.