Дроянда - Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина , Дроянда

— Ми відправили тебе, щоб ти навчилася, а не щоб ти вступала у ще одну війну!

Луція зітхнула і підійшла ближче до батьків.

— Мам, тату, я просто хочу бути сильною. І я вже не та дівчинка, яку можна змусити залишатися в тіні.

Вадим, що стояв поруч, схвально кивнув.

Феш і Василиса ще раз переглянулися, але розуміли — сперечатися з нею зараз було марно. Луція зробила свій вибір.

Луція подивилася на Вадима, її очі ще блищали від емоцій після розмови з батьками. Він підійшов ближче, обережно взяв її за руку і м'яко усміхнувся.

— Ти сама приймаєш рішення, — сказав він, дивлячись прямо їй в очі. — Але пам’ятай, я завжди буду поруч, вольчонок.

Луція здригнулася від цього теплого звертання. Уперше за довгий час вона відчула, що хтось насправді її розуміє.

— Я знаю, Вадиме… — прошепотіла вона.

Він легенько провів пальцем по її щоці, змушуючи її затримати подих.

— Ти сильна, Луціє. І якщо ти хочеш бути частиною цього всього — я підтримую тебе. Але не дозволю тобі загубити себе в цій боротьбі.

Луція опустила погляд, а потім підняла його знову, вже з впевненістю.

— Я не загублюся. Я нарешті знайшла себе.

Вадим усміхнувся.

— Тоді йдемо. Попереду багато справ.

Луція стиснула його руку і разом з ним пішла вперед, знаючи, що тепер вона не одна.