Анна Шторм - Не дуже владний бос для залізної леді, Анна Шторм
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жанна не знала, скільки часу минуло, відколи вона змогла здобути телефон. Він вартував їй зламаних двох нігтів і купи нервів. Та й тепер, з кожним кроком чи шерхотінням за дверима її комірки, здобутий з такими зусиллями телефон вона миттєво ховала під блузку. Увімкнути його так і не наважувалась. Просто тримала в руках так міцно, що він вже нагрівся.
Тільки коли майже повністю стемніло, й звуки в коридорі стихли, вона потягнулась до заповітної своєї пластикової надії на порятунок. Та тільки хотіла натиснути на кнопку, як в замку почулось шкряботіння ключа.
Різке світло різонуло по очах і нервах так швидко, що Жанна ледве встигла заховати телефон.
– Ну привіт, Жанночко! – Петро Вітренко, батьковий конкурент і ворог – стояв перед нею.
– Яка честь! – прошипіла крізь зуби, стримуючись, щоб не додати ще парочку міцних слівець.
– Не кажи, люба. Довелось вирватись просто з дому, коли почув, що говорити ти бажаєш тільки зі мною.
– О, так шкода, що змусила вас мене викрасти!
– Твій батько не лишив мені вибору. Не хоче віддати те, що йому не належить.
– Та невже? Здається, ви обоє починали з нуля, і вклали в справу однаково.
– Тільки здається, люба. Насправді я – значно більше.
– Ви були друзями і могли домовитись про відсотки чи виплату. Цивілізовано.
– Той час сплив. Тепер граємо за моїми правилами.
– Ваші правила – це порушення прав людини і кримінальні злочини?
– Як тобі пояснити, люба. Коли граєш заради майбутнього – немає ніяких законів. Крім тих, що ти дотримуєшся сам. Мій закон – я завжди беру те, що бажаю.
– Ви бажаєте опинитись в камері за викрадення людини?
– Звісно ні! Я бажаю, щоб батько віддав мені мою частку.
– Але ж він вже віддав! І ви, вийшовши в самостійне плавання, обанкротились без нього за рік!
– То його вина, а не моя. Компанія вже мала борги, і всі вони впали на мої плечі. Та не будемо згадувати минуле. Зараз ти йому подзвониш і порадиш зробити, що кажу я.
– І не подумаю!
– Подумаєш, ще й як. Бити чи залякувати жінок не в моїх правилах. Тому поки я просто залишу тебе тут без води і їжі на одну дві нічки. А далі подивимось. Якщо не станеш поступливішою – використаємо інші методи.
Коли двері за Втіренком зачинились, Жанна мовчки показала їм середній палець. В неї є гарна карта в рукаві! І вона використає її прямо зараз!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не дуже владний бос для залізної леді, Анна Шторм», після закриття браузера.
