Степан Дмитрович Ревякін - Гуляйполе

СВЕРДЛОВ(заперечив обом виступаючим). А євреї там живуть, як у Бога за пазухою.

СТАЛІН(незадоволено). Бо євреї — нахаби. Вже пора їм нагадати, що вони — не вдома, а в гостях.

Зчинився шум-гам. Троцький навіть поліз до Сталіна з кулаками.

ЛЕНІН(голосно, але не сердито). Товариші більшовики! Товариші комуністи! Ще настане час один одного задушити!.. Припиніть бійку! Ви ухиляєтеся від основної теми. Я хочу від вас почути думку не лише про Україну, а насамперед про поточний момент на цій території нашої більшовицької імперії. Що з цього приводу скаже Антонов-Овсієнко, наш інтернаціоналіст, якому все одно, до якої нації його припишуть, аби приписали, не залишили на задвірках історії про єдиний радянський народ.

АНТОНОВ-ОВСІЄНКО(підвівся, виструнчився). Народ цей паскудний і бандитський, мать би його так! У печінках мені він сидить. Усі там — петлюрівці. Тільки народилося і вже белькоче: "Ще не вмерла Україна".

ЛЕНІН. А Махно?

АНТОНОВ-ОВСІЄНКО. Йому однаково, кого бити, аби — бити.

ТРОЦЬКИЙ. Знищити цього гада — і квит!

ЛЕНІН. Махна я знаю не за розповідями, а особисто... Як відомо, я з ним зустрічався влітку 1918 року і довгенько розмовляв. Він — анархіст-комуніст, а ми — більшовики-комуністи. Так от вони — анархісти-комуністи — відрізняються від нас тільки тим, що ми пропонуємо перш, ніж перейти до народовладдя, треба цей дикий азіатський народ підготувати до такої системи, довести його до європейського рівня. А Махно мені твердив, що потрібно проголосити народовладдя одразу і вже на першому етапі революції прийти до зародків комунізму. Як бачите, у нас розходження, хоч і принципові, але не антагоністичні. Отже, за цієї ситуації, чи не можна Махна залучити на наш бік, пообіцяти йому золоті гори?

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. Непідкупний він, товаришу Ленін.

ЛЕНІН. Кому що, а курці — просо. Дзержинському — своє: підкуп, шантаж, терор... Але я не про такий підкуп Махна. Відомо, що він у всіх просить зброю і навіть воює за неї з усіма.

АНТОНОВ-ОВСІЄНКО. Я пропоную дати йому цю зброю, і тоді він стане нашим боржником.

ЛЕНІН. А тут є щось раціональне.

БУХАРІН. Щоб потім повернув цю зброю проти росіян?

ЛЕНІН. А що скаже товариш Сталін?

СТАЛІН(повагом, підвівся, запалив люльку, заходив по кабінету, як хазяїн). Знищити його і взагалі всіх українців ми зможемо коли завгодно. В усякому разі, цю акцію я беру на себе. Можете не хвилюватися, я зітру їх у табірний порошок і жодних проблем не буде. А сьогодні я пропоную таке: невиправних націоналістів-петлюрівців убивати, убивати і ще раз убивати до цілковитої їх ліквідації. А щодо іншої великої частини українців, так званих махновців, необхідно вчинити інакше (Сталін зупинився, потягнув люльку, що була в зубах. Вона не горіла. Розпалив сірником люльку). Я рекомендую приголубити Махна, використати його любов до наших, більшовицьких, гасел про всесвітню революцію та про інтернаціональну єдність і спрямувати, таким чином, махновців проти українських самостійників та проти російських монархістів, таких як Денікін.

ЛЕНІН. Товариш Сталін, як завжди, вгадав мої думки. Отже, підсумок нашого чаювання такий: Україна й українці мають задушити самі себе.

ТРОЦЬКИЙ(піднесено). Харакірі по-українськи! Я — за!

СВЕРДЛОВ. (піднесено). Павук — павука у банці!

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ(піднесено). Червоний терор з початком, але без кінця! Слава!

БУХАРІН(скептично). Скажемо "гоп", як перескочимо.

ЛЕНІН. А я хочу ще раз наголосити: ми переможемо й приборкаємо Україну, якщо підберемо туди з сотню таких українців, як Антонов-Овсієнко, Щорс, Боженко, Юрій Коцюбинський, Григор'єв... Це ж здорово, що Боженко заборонив у своїй українській бригаді виставу за п'єсою "Наталка полтавка", мотивуючи тільки тим, що вона проводиться на "этом контрреволюционном языке". Яка мудра й далекоглядна мотивація! До речі, подейкують, що й Махно не хоче знати української мови, розмовляє примітивно "по-русски", зневажливо ставиться до самостійності України. Тоді він, батєнька, наш інтернаціоналіст. Отже, за роботу, товариші!.. У цьому дусі і в цьому напрямку. І навіки втямте собі: хто не з нами, той проти нас і таких "розстрілюйте, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини"[43].

Усі кричать:

— Ура! Вперед до комунізму!

А Ленін співає:

...Україна. Січень 1919 рік. Петро Вусатенко, колишній артилерист і кулеметник Брусиловської армії, яка в першій світовій війні мужньо воювала на західних кордонах Російської імперії, повертався з німецького полону. Вже другий рік