Луцій Апулей - Метаморфози, або Золотий осел

Схопивши її, він, посадовив Персефону на колісницю і зник під землею (Овідій, «Метаморфози», V, 346–571).

146

Земля названа «чіпкою», очевидно, тому, що не випускала схопленої Прозерпіни.

147

Довгий час Деметра (Церера) не звала, де ділася дочка; дізнавшись про її охоплення Аїдом, вона, розгнівана, покинула Олімп. Тоді земля перестала родити, настав голод, припинились жертвоприношення богам. Зевс (Юпітер) погодився вернути матері дочку з тією умовою, щоб Прозерпіна частину року проводила на землі з Деметрою, а решту часу залишалася з чоловіком у підземному царстві.

148

У місті Елевсіні, що неподалік від Афін, відбувались містерії на честь Деметри й Персефони. Там посвячені сповнювалися вірою, що їх чекає в потойбічному світі раювання.

149

Церера — сестра Юпітера, Венера — його дочка, тому вони між собою — рідня.

150

Псіхея опинилась перед храмом Юнони, верховної богині олімпійського пантеону.

151

Самос — острів в Егейському морі, де містився величний храм Гери (Юнони). Цей острів вважали місцем народження Гери.

152

Карфаген — велике портове місто-держава в Північній Африці (на території теперішнього міста Туніса), суперник Риму за гегемонію у західній частиш Середземного моря. Зруйнований римлянами в 146 р. до н. е., пізніше був заселений колоністами. В Карфагені головною богинею була Таніт, яку ототожнювали з римською Юноною і вшановували як Юнону-діву.

153

Інах — засновник міста Аргоса на Пелопоннесі і бог однойменної річки в Арголіді.

154

Аргос — головне місто Арголіди, один з центрів культу Гери.

155

Зігія — грецьке слово (досл. «та, що з'єднує шлюбом»), епітет Гери, охоронниці подружнього життя..

156

Луцина — латинське слово, прізвисько Юнони, покровительки породіль. Замужні жінки в Римі щорічно 1 березня відзначали на честь Юнони-Луцини жіноче свято — Матроналії.

157

Юнона трактує Псіхею як рабиню Венери. За римськими законами, той, хто дав притулок збіглому рабові, повинен був повернути його власнику разом з власним рівноцінним рабом і в додачу заплатити ще й штраф у розмірі 20 денаріїв. Посилання на закони, які стосуються людей, у розповіді на казкову тему має служити комічним ефектом.

158

Меркурій — син Юпітера і Майї, вісник і окличник богів (тому тут названий «гучномовним»), римський бог торгівлі і прибутку, покровитель гімнастичних змагань. За міфом, він народився на горі Кіллені в Аркадії.

159

Юпітер (Зевс) виражає свою волю порухом брів. Див., наприклад, Гомер, «Іліада», І, 528: «Мовив Кроніон, чорногустими здвигнувши бровами». (Переклад Бориса Тена).

160

Надаючи новелі, дія якої відбувається в казковому світі, римського колориту, Апулей досягає комічного ефекту. В цьому випадку дія перенесена в Рим. Там між Палатинським і Авентінським пагорбами на просторій Муртійській долині стояв Великий цирк (Circus maximus), який заодно служив і іподромом. На іподромі під час гонок колісниці повинні були об'їжджати два обеліски (мети). За цирком містився храм Меркурія.

161

Звичка (Consuetudo) може мати в латинській мові ще значення «любовний зв'язок». У такому, очевидно, значенні це слово вжите тут, бо Звичка виступає як помічниця Венери.

162

Орк — римське божество смерті, ототожнюване з грецьким Аїдом або Плутоном. Ім'я Орк, як і грецький Аїд, означало також країну померлих.

163

Турбота і Журба — служниці Венери, уособлення почуттів, невіддільних від кохання, зокрема нерозділеного.

164

Венера, досилаючись на римські закони, вважає одруження Псіхеї з Амуром недійсним, бо Амур вільнонароджений, а Псіхея — рабиня; крім того, шлюб відбувся без свідків і без згоди батька (факт шлюбу на селі не має значення). Такі моменти надаюсь міфічному сюжетові бурлескного характеру.

165

Вода річки названа священного, бо в ній жила німфа (одна з наяд).

166

Стігійські болота — болота, утворені водами річки Стікс з підземного царства.

167

Коціт, або Кокіт — річка у підземному царстві, притока Стікса й Ахеронта.

168

Фрігійський виночерпій — Ганімед, син дарданського царя Троя, вродливий, хлопець, якого викрав орел Юпітера на небо. Там він став підчашим на бенкетах богів.

169

Клястися Стіксом — річкою підземного царства — непорушна клятва богів.

170

Лакедемон, або інакше Спарта — місто на Пелопоннесі, в давнину столиця могутньої спартанської держави.

171

Діт (Діс) — римський бог підземного світу, еквівалент грецького бога Плутона.

172

Харон — міфічний човняр похилого віку, який перевозив тіні померлих через ріки підземного царства й країни померлих. За переправу він брав плату. З цією метою небіжчикам клали в рот дрібну монету..

173

Пес із трьома головами — тобто Цербер. Пояснення слова Цербер див. примітку 27 до кн. І.

174

Юлійський закон — закон, виданий на вимогу імператора Августа в 18 р. до н. е., на основі якого було введено суворі покарання за порушення подружньої вірності.

175

Зевс (Юпітер), щоб оволодіти фінікійською царівною Європою, перетворився на бика, а до ув'язненої Данаї проник у вигляді золотого дощу.

176

... занесені в список Музами — пародіювання офіційного терміна для позначення сенаторів patres conscripti (досл. «батьки, занесеш в списки»).

177

Щоб шлюб Амура і Псіхеї був рівним і законним, Юпітер задумує підняти Псіхею до рівня богів.

178

Сільський хлопчина — тобто Ганімед. Див. примітку 25 до кн. VI..

179

Лібер — інша назва Вакха, бога вина.

180

Сатири — нижчі божества, козлоногі супутники Діоніса, втілення буйних сил природи.

181

Культ богині Насолоди (по-латині Voluptas) засвідчений у Римі. Там вона мала свій храм.

182

Дірка — цариця Фів, друга дружина царя Ліка, який відштовхнув і запроторив до в'язниці свою першу дружину Антіопу. Коли підросли сини Антіопи Амфіон і Зет, то покарали Дірку, прив'язавши її до рогів бика, котрий розірвав її на шматки. Відома мармурова група, так звана «Фарнезійський бик», яка зображує страту Дірки.

183

Фрікс і Гелла — діти орхоменського царя Атаманта й богині хмар Нефели. Рятуючись від переслідувані; мачухи Іно, вони втікають на подарованому їм Гермесом золоторудному барані По дорозі Гелла впала в море і втонула (це море одержало потім її ім'я Геллеспонт — море Гелли, сучасні Дарданелли). Фрікс щасливо прибув у Колхіду, де приніс у жертву Зевсові чарівного барана, а згодом аргонавти