Джон Макспедден - Робін Гуд

Головна дійова особа книги — це англійський народний герой, благородний розбійник Робін Гуд, який за переказами діяв зі своєю ватагою в Шервудському лісі біля Ноттінгема і боровся за справедливість — грабував багатих лицарів і священиків, віддаючи здобич біднякам.

© http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література

Хто співчуває бідним сам

І полюбляє волю,

Сідайте — розповім я вам

Про Робін Гуда долю.

У лісовій тій глушині,

Як вдома почувався,

Та на війні як на війні —

На небезпеці знався.

Знедолених за друзів мав,

Ненавидів багатих,

Він біднякам допомагав,

А сам не мав і хати.

очаток цієї історії сягає часів засновника династії Плантагенетів Генріха II, який після жорстокої боротьби зі своїми братами зійшов 1154 року на престол Англії. Усю північ країни покривали тоді великі заповідні ліси, де міг полювати тільки король. Смертна кара загрожувала кожному, хто насмілився б вполювати там хоча б одного оленя. Ліси охоронялися королівськими лісниками, на чолі яких у кожному лісі стояв головний лісничий, владу котрого можна порівняти хіба що з владою шерифа в місті чи єпископа у його абатстві.

Поблизу міст Шервуда та Бернесдейля розташувалися найбільші королівські заповідники — Шервудський та Бернесдейльський ліси. Кілька років головним лісничим у заповідних лісах був Х'ю Фітзу. Він мав тиху і добру дружину і маленького сина Робіна. Хлопчик, згідно з записом в актовій книзі, народився 1160 року в місті Локслі, — тому згодом його часто називали Локслі, або Роб із Локслі. Він був гарний з лиця, стрункий і спритний. Змалку Роб понад усе полюбляв блукати лісом разом із батьком. Трохи змужнівши, він навчився влучно стріляти з лука. Довгими зимовими вечорами малий захоплено слухав батькові розповіді про Зеленого Віллі-розбійника. Цей хоробрий розбійник не боявся королівських лісників і багато років переховувався в заповідниках, стріляючи оленів та бенкетуючи зі своїми друзями.

Під час негоди Роб цілими днями стругав рівненькі стріли для лука, прив'язуючи до них сірі гусячі пера.

Дивлячись на те, з яким захватом слухає її син про вільне лісове життя розбійників, добра мати лише зітхала. Вона походила зі шляхетної родини і мріяла побачити Роба поважною особою при дворі короля або в абатстві. Мати навчила хлопчика читати та писати, намагалася виховати його правдивим і чесним, щоб він гідно поводився у будь-якому товаристві. Роб охоче засвоював материну науку, але відчував себе набагато щасливішим, коли з луком у руках вільно блукав лісовими хащами, прислухаючись до таємничої мови лісу.

У той ще безтурботний час мав Роб двох вірних друзів: Вілла Геймвелла, сина його дядька, що жив у своєму маєтку Геймвелл Лодж, біля Ноттінгема, і Маріан Фітцволтер, єдину дочку графа Хантінгдона.

Замок Хантінгдон було добре видно з високого дерева, яких чимало в Шервудському лісі, і майже кожного погожого дня біла хустинка Роба на дереві сповіщала Маріан, що її друг чекає на неї. У замок до Маріан Роб не ходив, бо їхні батьки ворогували. Люди говорили, що нібито законним графом Хантінгдона насправді був Х'ю Фітзу, але його землями підступно заволодів Фітцволтер, улюбленець короля. Проте діти не зважали на цю ворожнечу, яка не вщухала, лише зростаючи з часом. Вони поки що бездумно насолоджувалися красою зеленого лісу, ароматом квітів і пташиними співами.

Дні веселих розваг минали швидко й непомітно, та незабаром над головами дітей зібралися грозові хмари. У батька Роба, крім Фітцволтера, були ще два непримиренні вороги: сухоребрий шериф[1] Ноттінгема і товстопузий єпископ[2] Герфорда. Усі вони змовились між собою і оббрехали Х'ю Фітзу перед королем, усунувши його з посади королівського лісничого. Холодного зимового вечора батько, матір і Роб опинилися на вулиці, позбавлені будь-яких прав на своє майно. Відтак шериф заарештував лісничого за зраду, про яку нещасний і гадки не мав, і ув'язнив його в ноттінгемській тюрмі. Першу ніч Роб з матір'ю також перебували у тюрмі, але вранці їх вигнали звідти геть. Тоді вони звернулися по допомогу до свого єдиного родича, сквайра