Кері Ло - Поруч у темряві , Кері Ло

Я зупиняюся біля великого панорамного вікна й спостерігаю, як дощ повільно сповзає по склу, залишаючи тонкі, майже примарні сліди. За вікном усе розмито, але я чітко усвідомлюю кожен свій відчуття, кожну емоцію, яка зараз заполонила мене.

Я відчуваю Матвія  ще до того, як він торкається мене. Його тепло, його подих. Матвій підходить ззаду, і я мимоволі затримую дихання, коли він обережно відсуває моє волосся, відкриваючи шию. Його губи спочатку легкі, м’які, але з кожним новим поцілунком він стає сміливішим, а я все більше відчуваю, як всередині наростає спрага до нього.

Його руки міцно охоплюють мою талію, пальці злегка ковзають під тканиною футболки, розпалюючи шкіру під собою. Від цього дотику по тілу прокочується хвиля жару. Я не стримую тихий стогін, і Матвій, почувши це, сильніше притискає мене до себе. Я відчуваю кожен вигин його тіла, кожен напружений м’яз, його важке дихання біля вуха.

Я повертаюся до нього, і він тут же притягує мене ближче, накриваючи мої губи своїми. Поцілунок спочатку ніжний, але швидко перетворюється на голодний, пристрасний. Його язик проникає в мій рот, і я піддаюся, дозволяючи йому задавати ритм. Його руки впевнено сповзають нижче по спині, а потім різко підхоплюють мене, змушуючи обхопити його ногами.

Матвій рухається впевнено, не розриваючи поцілунку, не залишаючи мені жодного шансу сумніватися чи опиратися цьому потоку бажання. Він несе мене в спальню, і я відчуваю, як моє серце шалено калатає.

Як тільки моє тіло торкається ліжка, Матвій нависає наді мною, його погляд темніє від бажання. Його руки пірнають під футболку, і він повільно стягує її через голову, залишаючи мене напівоголеною. Пальці м’яко ковзають по моїх ключицях, по лінії грудей, викликаючи неконтрольовану хвилю тремтіння.

Я жадібно тягнуся до нього, мої пальці проходяться по його розпеченій шкірі, вивчаючи кожен вигин тіла. Він важко дихає, ніби ледве стримується, але коли я притягую його до себе, він здається. Його губи знову знаходять мої, і світ навколо розчиняється, залишаючи лише нас двох, сплетених у цьому потоці бажання, яке більше неможливо стримувати. 

Він відривається від моїх губ, але лише для того, щоб спуститися нижче, залишаючи гарячі сліди на моїй шкірі. Він повільно цілує мою шию, ключиці, а потім прокладає шлях до грудей. Його дихання гаряче, а дотики – пекучі. Я вигинаюся й тихо зітхаю, коли він ніжно пестить груди губами, збуджуючи до межі.

Руки Матвія впевнено ковзають по моєму тілу, вивчаючи кожен вигин, кожен чутливий сантиметр. Він роздягає мене повільно, наче розгортає найцінніший подарунок. Його пальці спускаються нижче, оголюючи мене все більше, поки я не залишаюся повністю відкритою перед ним.

Я відчуваю, як він сповзає губами вниз, торкаючись мене там, де я найбільше його бажаю. Його язик проводить гарячу лінію, змушуючи мене захоплено затримати подих. Я тягнуся до його волосся, притискаючи ближче, але Матвій не поспішає. Він смакує мене, доводячи до солодкого божевілля.

Я тихо стогну, вигинаючись й стискаючи простирадло, коли він змушує мене розчинитися в задоволенні.

Коли я нарешті відкриваю очі, то бачу, як він спостерігає за мною з хитрою посмішкою. Його очі темні, сповнені бажання. Я тягнуся до нього, і за мить він уже нависає наді мною, дозволяючи мені позбавити його останнього одягу.

Тіло Матвія гаряче, міцне, ідеальне. Я проводжу руками по спині, по плечах, відчуваючи, як напружуються його м’язи під моїми пальцями. Він притискається до мене, змушуючи мене відчути всю його силу й бажання.

— Ти впевнена? — хрипло запитує він, затримуючись біля мого вуха.

У відповідь я лише тягну його ближче, знаходячи його губи й поглинаючи у глибокий поцілунок.

— Так…

І в наступну мить між нами більше не залишається жодних бар’єрів. Він проникає повільно, дозволяючи мені відчути кожен рух, кожен сантиметр. Я міцно стискаю його плечі, втрачаючись у цьому вирі відчуттів.

Його рухи спершу повільні, але з кожним поштовхом стають все сміливішими. Наші тіла зливаються в єдиному ритмі, дихання зливається, серцебиття вирівнюється. У цю мить існуємо лише ми, наші відчуття, наш вогонь, який більше неможливо загасити.

Коли задоволення досягає свого піку, я відчуваю, як світ вибухає яскравими іскрами. Моє тіло тремтить у його обіймах, а він, відчувши це, лише пришвидшує рухи, доводячи нас обох до межі.

Коли все закінчується, він важко дихає, ховаючи обличчя в мою шию. Я обіймаю його, не бажаючи відпускати, відчуваючи себе вперше за довгий час абсолютно захищеною.

Наші серця б’ються в унісон, дихання поступово вирівнюється, а в повітрі зависає приємна втома. Матвій ніжно проводить пальцями по моїй спині, а я заплющую очі, насолоджуючись цим моментом.

Солодка млість огортає мене, змушуючи забути про все, окрім тепла його тіла поруч.