Джулія Рейвен - Не повертай мене, Джулія Рейвен

Дивно, але мені не було страшно. Ні граму. Навпаки. Я була задоволена собою. Шалено задоволена. Пульс від напливу адреналіну шалено бігав по венах, а почуття легкості приємно наповнювало все тіло. А я продовжувала сміятися. Нервовий сміх раз-по-раз виривався з грудей. Склавшись навпіл, я задихалася від істерики.

Почувши лайку і тріск за дверима, я підвелася і, зробивши кілька глибоких вдихів, абияк заспокоїлася.

Мигцем оглянувши кабінет, я з почуттям виконаного обов'язку попрямувала до столу Артема. У напівтемряві обережно переступала через гору гострих поламаних трофеїв чоловіка, щоб ненароком не поранити босі ступні. 

Вальяжно плюхнувшись у шкіряне крісло, я без краплі сорому закинула ноги на стіл, скидаючи попутно папки з паперами на підлогу. Якби курила, зараз затягла б колекційну сигару чоловіка для максимальної драматичності моменту.

Як там говориться: «Гуляти так гуляти». Провиною більше, провиною менше — яка різниця? Адже все одно отримаю по повній програмі.

Нарешті, важкі двері здалися під натиском розлюченого тіла Артема і відчинилися. За його спиною вже зібрався натовп шокованих слуг. Чоловік одним рухом запалив світло, і я у всій красі побачила його викривлене від злості обличчя. Він увірвався до кабінету, важко дихаючи, ніби сам диявол піднявся з пекла за моєю душею. Бракувало лише рогів, хвоста та червоних очей. Представивши чоловіка в такому образі, я не стрималася і під його здивовано підняті брови знову зареготала. 

Це нервове. Точно. Я затулила долонями обличчя і намагалася заспокоїтись. Але марно. Пригнічені емоції взяли гору, і я зовсім себе не контролювала.

— Що ти накоїла? Господи, що ж ти накоїла? — Артем несамовито заревів, падаючи на коліна і приреченим поглядом оглядаючи купу понівечених нагород.

Чоловік так журився, що мені на секунду навіть стало його шкода. Може, я й справді переборщила? Але наступна фраза, кинута ним при слугах, блискавично стерла всі мої переживання:

— Олесю, викликайте лікаря. У Мії нервовий зрив. Вона небезпечна для оточуючих.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно