Кайла Броді-Тернер - Клуб підбитого катафалка, Кайла Броді-Тернер

–Це схоже на якір.

–Якір?

–Так. – відповів він.–Це певний гачок, який тримає всіх в одному місці, що насправді дуже слушно, оскільки ви всі маєте дурну звичку розбрідатися. Такі штуки як правило видають тестувальникам, щоб вони мали змогу триматись в купі.

–Але нам таких не видали.

–Вочевидь, хотіли, щоб ми загубились.

–Враховуючи, що я вас збираю вже півдня, як сліпих кошенят, які чешуть, куди забажають, вони були б і справді необхідні.– невдоволено кинув Патрик.

Він сказав це з таким тоном, ніби він вихователь, а вони дітлахи ясельної групи. І це вочевидь здалось дотепним іншим, оскільки Скарлет прикусила щоку, щоб не засміятись, Адам кашлянув, маскуючи сміх. А от Аарон криво всміхнувся, але його погляд був таким розбитим, що він не мав навіть сил відповісти якоюсь шпилькою.

–Дай-но погляну.– попросив він у Адама.

Той пересипав монети у його долоню. Аарон взяв одну монетку в пальці і перевернув.

–Що це за символи?

Почувся приглушений голос.

–Ну, ми ще не знаємо…– почав Адам.

–Тихо!– цитьнув йому Аарон.

–Агов! Не можна просто питати мене і потім затикати! Ти капець неввічливий!

–Тихо, кажу!– повторив Аарон підійшовши спершу до одних дверей, а тоді до інших.

–Не збираюсь я тебе слухати…

–Абрамс, затули йому ротяку!– рявкнув Аарон, прислухаючись до дверей.–Там хтось є.

–Може це Лів?– замислилась Скарлет.

Почувся крик. Аарон ривком відчинив двері.

–Аароне, стій!– крикнув Патрик.

Та хлопець уже забіг за двері, і ті, одразу за ним і зникли. Патрик важко зітхнув. Тепер йому знову доведеться шукати його і Лів.

–Не засмучуйся. – хмикнув Адам.– Він загріб мої монети. Отже знайдемо їх, скоріш за все разом.

–Якщо пощастить.–важко зітхнув Патрик.