Tadelia Ross - Реліквія, Tadelia Ross

— Все добре. Дякую, що дивилися за цим місцем.

— Є одна річ про яку треба попіклуватися. Тому ви маєте залишатися тут, доки ми працюємо. - вона напружилася. Було щось важливе. - З пам'яттю повернулися сили, але не тільки вони... Мати Маргарет теж тут... була. - від однієї думки від цього лють спалахувала миттю в мені.

— Вона приходила до пані Лютеї минулого місяця. Принесла нашу сімейну реліквію. - вона примружила очі. 

— Дай мені її. Я огляну. - я спочатку вагався, але витягнув її на ланцюжку та віддав пані Алісії реліквію. 

       Вона тримала її в руках. Дивно, але реліквія ніяк ненашкодила їй. Я зацікавлено дивився на це все.

— Якщо ти думаєш, що вона може мені нашкодити, то даремно. Або якщо ти думаєш, що вона не пам'ятає свою власницю, теж дарма. Мої сили дозволяють мені не отримувати опіків від реліквії. Ваша реліквія особлива. Вона випромінює золоте сяйво білої лілії. Не дивно, що це допомогло, але того було замало. - останню фразу вона промовила швидше до себе і дуже тихо. 

— Ви знаєтеся на реліквіях. То чому її могла тримати та жінка? Мати Маргарет? - вона на мить здивувалася, а тоді віддала реліквію і сіла рівно. 

— Вона має схожі сили, але довго тримати реліквії не може. Вони обпалюють її шкіру в рази швидше і сильніше за тих, хто не має сили. В цьому і проблема її. Вона крадійка. Крала частинку сил інших людей. Зараз ми вже її піймали. Але слід по собі вона лишила. І ви ледь не потрапили в її пастку. Не покидайте цей будинок сьогодні. Будь ласка. - я не хотів би сидіти довго в будинку. 

— А біля будинку знаходитися можна? - вона мило посміхнулася.

— Можна, але далеко не відходьте задля вашої безпеки. - а тоді вона пішла. І знов я відчув присутність Емілі. Одразу стало так добре. Не знаю, що саме треба було вирішити Алісії, але втручатися не хотів. Відчував, що мені не варто втручатися. Тож сидів і читав одну з книжок Емілі. У неї чудовий смак на книжки. Зазвичай героїні книжок трохи схожі на неї саму. Але вона ідеальна, довершена, моя квітонька. Закриваю очі і відчуваю не тільки її присутність, але і запах. Вона моє заспокійливе і мій Всесвіт.