Катерина Скрипець (Ketty Lynx) - "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)

Коти приготувалися напасти, але раптом зупинив їх чийсь голос! -Я б не радив нападати на нього

Четверо повернули голови убік, Захід сонця був вражений коли побачив володаря цього голосу. Два великі коти відступили назад з опущеною головою - Ватажок, ці чужаки посміли зайти на нашу землю, їх треба покарати!

-Якщо вам дороге життя, тоді ризикніть підійти з ним, але я б на вашому місці мовчки пішов звідси - волоцюги зрозуміли натяк свого ватажка, тому швидко зникли. Ватажок з глузливо усміхнувся -Не чекав, не чекав

-Як і я не очікував тебе тут побачити, Чорна Смерть. Я вже думав, що ти загинув після тієї бійки. А ти вижив?

-Я тоді справді був на межі смерті. Добре мене вилікувала одна кішка. Колишня племінна цілителька. А ти бачу змужнів сильно з нашої останньої зустрічі. А це хто з тобою, не пригадаю її

-Не бійся-звернувся до кішки-Це Місячна Сльоза, вона моя дружина. Чорна Смерть, ми не хотіли вторгнутися на твої землі, просто наш шлях проходить саме цими землями. Дозволь нам пройти далі, продовжити шлях

Чорний кіт глянув на небо: Скоро буде захід сонця. Якщо ваш шлях довгий, то раджу вам десь переночувати. Якщо не боїтеся, і не гидуватимете. То переночуйте у моєму клані. Воно хоч і грізне на вигляд, але там усі дружні. Ви не ображайтесь на цих двох. Вбили у свою голову що всі племінні коти собі на думці. А так вони чудові воїни. Заодно розкажете куди прямуєте. Може, я знаю це плем'я, підкажу шлях?

Захід сонця подивився на Місяць Якщо ці двоє не лізтимуть до моєї дружини, тоді ми згодні переночувати

Чорний засміявся -Я відправлю їх у нічний патруль, щоб вони не плуталися у вас під лапами, чи зійде? -Захід кивнув -Добре, тоді слідуйте за мною. Ви, мабуть, голодні. У нас скоро вечеря буде, тож ви вчасно

Чорна Смерть привела гостей у невеликий табір, де всі збиралися сідати за вечерю. Волоцюги, побачивши ватажка, опустили голову на знак вітання, а потім продовжили свої справи. До чорного підійшла стара кішка

- Ватажку, все вже готове до вечері, ми чекали тільки вас. Я бачу, ви не одні прийшли? Гості теж будуть їсти?

-Так, ці гості залишаться у нас на ніч, виділіть їм частину їжі, а так само приготуйте їм місце для ночівлі

Кішка кивнула, пішла виконувати наказ. Місяць смикнув вухо -Невже вони вас слухаються, Чорна Смерть?

-Ми мирний клан. Нападаємо лише коли нам хтось загрожує. Я відійшов уже від розбійних справ. Все завдяки тобі Захід сонця. З того дня я розпочав нове життя. Звичайно, спочатку хотілося на всіх нападати, але потім мені потрапили кілька побитих котів, потім ще. Та й так з'явився мій клан. Думав створимо плем'я, але зрозумів, що не зможу. Зіркові пращури навряд чи будуть задоволені. Тому щоб не ображати Зоряне Плем'я я створив мирний клан

-Дивно. Гроза всіх племен, що почали жити мирним життям? -з'їлив Захід сонця -Повірити в це не можу

-Насміхаєшся? -Строго запитав, Захід сонця відчув себе ніяково -Я не образився на тебе. Сам іноді дивуюсь цьому. Так, я справді був грозою, жахом для племінних котів. Я й сам колишній племінний, якщо ти не забув. І ця стара, що до нас підходила теж колишня племінна, її вигнали з племені. Її син був зрадником племені, а плем'я вирішило, що матері зрадника не місце в їхньому племені. Адже вона багато чого побачила за своє життя. Вона дуже мудра, тому і стала моєю головною помічницею в клані, її поважають не менше за мене - ватажок підвів їх до всіх жителів клану, які сиділи зі своєю порцією їжі, чекали Важака

Поруч з ватажком сиділа ту саму два великих коти, один з них промовив - Ватажок, а ці що тут роблять?

-Вони наші гості, тож виявите до них повагу. Тим більше що цей молодий кіт, заслужив на цю повагу!

Більше ніхто не ставив запитань, всі мовчки почали трапезувати. Після трапези Чорна Смерть відправила двох котів у нічний патруль. Волоцюги хоч і бурмотали щось висловлюючи своє невдоволення, але підкорилися наказу Важака. Чорний провів їх до місця ночівлі - Ось тут можете спати, не хвилюйтеся, ніхто не посміє вас розбудити. У нас тут шанують чужий сон. Перш ніж ви заснете, хочу почути ваші відповіді

Усі троє зручно лягли. Захід сонця розповів про своє поспішне весілля, історію Місяця, і про те, куди вони йдуть

-Значить ви йдете в "Падає Сльозу", чув я про це грізному племені. Так, там чужинців відкрито ненавидять. Я хоч там ніколи не був, але в моєму клані є кілька котів із цього племені. Кажуть, що Кристал Сльози жорстокий Король. Строго ставиться до своїх дітей, не допускає кровозмішування з простими кітками.

-Це точно про мого батька -сумно простяг Місяць -Батько саме такий. За словами Старійшин, мій дід і прадід такими ж були. Вони вважали, що прості племінні коти не варті Королівських дітей. Тож шукали своїм дітям гідні партії. Мої сестри та брати на власній шкурі це відчули, як і я

-Не розумію, навіщо ти йде в це плем'я? -Звернувся до чорно-сірої -Якщо твій батько тебе побив до смерті.

-Я не до батька йду. Я хочу побачитися з матір'ю, з братами та сестрами. Я не впевнена що вони вважають мене живою

Чорна Смерть похитала головою -Тобі вирішувати, але я б на твоєму місці не повертався до нього. Відпочивайте

Кіт пішов, молоді мандрівники незабаром заснули. На світанку вони прокинулися, поснідали з усіма.

-Якщо хочете я можу вас провести до меж вашого племені. Раптом ще хтось перегородить ваш шлях

-А Що скаже твій клан? Я бачу, що не всі захоплення від племінних котів, адже так? -тихо вимовив Захід

-Не звертай на них увагу. У кожного є своя образа до племінних. Але це не означає, що всі племінні погані. Про тебе я так не думаю Ти мене тоді дуже вразив, тому хочу вам допомогу, якщо не проти

-Я думаю, що допомога Чорної Смерті нам би не завадила? Тим більше, що ближче до межі мого племені, водиться багато диких грізних звірів. Я хоч і вмію битися, але навряд чи сама впораюся з цими звірами