Катерина Скрипець (Ketty Lynx) - "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)

-Я б на твоєму місці послухав дружину. Вона каже мудрі речі. Мій клан чудово впорається без мене

Захід сонця прийняв пропозицію Чорної Смерті, і вони втрьох рушили в дорогу. Молоді відчули себе в сильній безпеці з Чорною Смертю, можливо тому, що він був набагато старшим і сильнішим за їх обох. Через два дні після ночівлі в клані Чорної Смерті мандрівники дісталися меж племені.

-Ну думаю, тут нам можна розходиться. Впевнений далі ви і без мене впораєтеся. Повертатиметеся назад додому, заскочіть до нас. Будьте обережні тут, невідомо, що від них можна очікувати. Бажаю вам успіху!

Чорну Смерть немов вітром здуло. Захід сонця і Місяць переглянулися - Ти справді цього хочеш, Місяць?

-Мені здається, що вже пізно ставити подібні питання. Ми вже знаходимося біля межі мого племені

Захід сонця не встиг відповісти, тому що до них швидко підскочили племінні коти - Хто ви такі, що вам потрібно тут!

Місячній Сльозі здалося, що вона дізналася цей голос -Небесна Хмара, чи ти це? Не може бути!

До вперед вийшов сірий кіт, він спочатку придивлявся до чорно-сірої, після чого вимовив Місячна Сльоза? Чого ви встали як укопані? Швидко вклоніться своїй принцесі Місячній Сльозі! -коти виконали наказ

-Не потрібний старший брат. Адже я давно вже не принцеса. Я тепер звичайна кішка. Як ти змужнів братику

-Ти завжди залишишся принцесою в нашому племені. Повірити не можу, що це ти. А це хто з тобою?

-Ой пробач - засоромилася вона - Це мій чоловік Захід сонця, Король "Вільні Вітру". Я тепер Королева їхнього племені

-Ось це так! Все ж таки батьківська мрія збулася. Ти стала дружиною Короля! Ну чого ми тут стоїмо, пішли до табору

Місяць злякано подивився на Захід сонця. Захід сонця все зрозумів - Вибачаю. Місяць, тобто Місячна Сльоза боїться

-Не бійся сестричка, я не дам тебе в образу, та і твій чоловік теж не з боязкої десятки я подивлюся. Пішли!

Усі повернулися до табору. До Небесної Хмари підбігла світло-руда кішка, трохи лизнула його в ніс.

-Улюблена познайомся, це моя молодша сестра Місячна Сльоза, прийшла разом зі своїм чоловіком Заходом

-Ласкаво просимо принцеса -вклонилася молода кішка -Сподіваюся ви дісталися до нас без проблем?

-Дякую, нас у дорозі ніхто не ображав, навпаки допомогли сюди дістатися. А де решта, старший брате?

-Інші? А ти про батька, братів та сестер? Ну як сказати. Усі троє наших сестер давно тут не живуть. Батько примудрився кожну сватати різним племенам. Двоє братів із батьком пішли на полювання, а наш молодший брат десь тут бігає. Він єдиний когось батько ще не сватати. Уявляєш як братик вдався характером у нашого прадіда, і вони тепер мало не щодня б'ються з-за майбутніх наречених. Брат напроти опирається

-Треба ж. А в дитинстві він був полохливим кошеням. Скільки я встигла пропустити. А як має матінка?

При згадці матері, Небесна Хмара опустила погляд -Наша матінка.. Давно пішла у Зоряне Плем'я

-Як так? Вона ніколи не скаржилася на своє здоров'я? Як це сталося брат? Матінко, як же так?

Світло-руда непомітно пішла, щоб не заважати рідним спілкуватись. Захід сонця опустив голову. Трохи помовчавши, сірий кіт відповів: - Після того як ти втекла, батько сказав нам усім, що знайшли твоє роздерте тіло. Матінка не змогла змиритися з цією втратою. І через чверть місяця вона відійшла в інший світ. Ми ж не знали, що ти жива! Батько переконав усіх, що ти загинула. Ми навіть поховали тебе, хоча я і старші брати були впевнені, що це не ти. Надто вже ви не схожі були. Але ми не стали говорити про свої підозри. Після твого втечі, батько ніби збожеволів. На всіх кидався. Усіх кого не одружив, почав поспішно одружити!

-Стривай, Небесна Хмара, але ти сказав що двоє братів пішли з батьком на полювання, ти і молодший брат тут. Але ж у нас є ще один брат, чому про нього ти нічого не говориш? Як поживає мій улюблений брат?

-Твій брат, з яким ти народилася, помер від зеленого кашлю. На жаль цілитель не зміг його врятувати

-Що ж це таке? Поки мене тут не було, я втратила рідного брата та матінку? Це не справедливо!

Несподівано у табір увійшли воїни, на чолі з великим сірим котом. Як тільки вони увійшли, усі вклонилися. Все окрім Небесної Хмари, Місячної Сльози та Захід сонця. Цього не міг не помітити Король Кристал Сльози. Підійшовши до них він грізно промовив: - Це що за неповага до свого Короля? І чому в моєму племені чужі?

-Батьку, хіба ви не визнали в мені свою загиблу дочку Місячну Сльозу? Невже забули про мене?

Усі, хто почув ім'я загиблої принцеси, почали тихо перемовлятися. Але Кристал Сльози прошипів

-Мовчати всім! Місячна Сльоза? Ось так несподіванка. Як же так? Ти ж втекла, ми знайшли тебе мертвою

-Мертвою? -розлютилася чорно-сіра -Тому що ви змусили інших повірити у вашу брехню! Ніхто не знає, що ви мене спіймали, а потім побили до напівсмерті. А потім кинули в лісі вмирати, сказали: Ти більше не моя дочка. Для мене ти загинула, втечеш у плем'я, помреш у муках”. Чи не ви це мені говорили тоді, батьку?

Один із старших синів Короля впустив уперед - Що ж це означає батько? Ви набрехали нам? Ви сказали що Місячна Сльоза була роздерта, ми її з почестями поховали. То кого ж насправді ми ховали?

-А я був впевнений, що моя старша сестри в повному порядку! -До розмови приєднався наймолодший син

-Ваша сестра зрадила нашу сім'ю, наше плем'я! Вона не варта називатися принцесою, вона зрадник!

-Зрадник тому що відмовилася виходити заміж за старого? Це ви називаєте зрадою? Адже так!?

-А ти ще хтось такий, як смієш зі мною в подібному тоні розмовляти. Жити тобі набридло? Місячна Сльоза, що за волоцюгу ти привела з собою? Мало того, що ти посміла сюди прийти, то ще бродяг сюди тягнеш, ганьба!

Захід сонця розгнівано відповів -Я такого ж статусу як і ви! Я Король Захід сонця з племені “Вільні Вітру”. А ту, яку ви посміли назвати зрадницею, є моєю законною дружиною, і членом Королівського подружжя. Образивши її, ви образили наше плем'я! Ваша дочка, прийшла сюди, щоб побачитися зі своїми рідними. Щоб показати всім, що вона не померла як ви припускали, а насправді жива і здорова. Що скажете на це?