Катерина Скрипець (Ketty Lynx) - "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)

Одноплемінники затихли в очікуванні, ніхто крім Заходу і Миру нічого не знав

-Моє правління почалося дуже давно. Ще коли була жива Елія, моя перша дружина, мати мого первістка Тумана. Коли я я з нею зустрінуся в Зоряному Племені - кинув погляд на небо, в надії що навіть на небесах його уважно слухають - Багато ми з вами пережили. Смерть, напади, хвороби. Все це робить нас сильнішими, ми тримаємося один за одного. Саме це не дає нам пащу, пащу нашому племені. Усьому приходить кінець, ніщо окрім Зоряного Племені не вічне. Я хочу, щоб наше плем'я існувало після мене, після наших дітей, онуків. Щоб вони ніколи не знали занепаду. Моя сестра Квітка, показала, довела, що наша Династія не померла, вона житиме після нас, головне, щоб ми підтримували один одного в біді

Одноплемінники потроху починали вловлювати суть монологу Короля, вони зрозуміли, таким чином він намагається підготувати їх до передачі трона. Всі знали, давно здогадувалися про це, спостерігаючи за станом, за стомленим поглядом Заходу. Все правління чорний не знав відпочинку, він намагався всім допомагати, не пропускав поради, надавав підтримку сусіднім племенам. Так, часом було важко, часом здавалося, що це зламає заходу сонця, на жаль ворогом, Король витримав, вистояв усі негаразди. Як би сумно це не звучало, але всьому приходить кінець. Захід сонця звичайно не старий, але далеко не молодий, він увійшов у середній вік, до якого не кожен доживає, адже бути лісовим котом справа не з легких. Все життя складається із боротьби. Боротьба за життя, за їжу, за територію. Якщо комусь здається, що жити в лісі дуже просто, то це не так. Тільки справжній племінний кіт знає ціну життя у лісі

Зітхнувши, кіт продовжив: - Нещодавно у мене народилися кошенята, я хотів би більше уваги приділяти їм. Не хочу, щоб підростаючи, вони відчували себе обділеними моєю увагою. Мій син, мій Туман, вийди вперед хлопчик мій-білий вийшов-Ти вже дорослий, у тебе є своя сім'я, кошенята підросли, скоро вони увійдуть у вік Воїна. Не встигнеш моргнути, як станеш дідом - посміхнувся. - Я щасливий від того, що був вашим Королем. Я завжди вам допомагатиму, щоб не трапилося, я з вами - знову зітхнув - Я Захід сонця, Король племені "Вільні Вітри", син Короля Гранда і Королеви Мири, далекий нащадок Першого Ватажка Вільного Вітру! Вірою та правдою служив на благо нашого племені. Я Король “Вільних Вітрів” оголошую своє рішення. Я відмовляюся від трону, тим самим передаючи його своєму старшому синові Туману, який є “Наслідним Принцем”. Правь мудро, веди своє плем'я на вірному шляху. Не дай ні негараздів, ні ворогам похитнути віру в тебе твоїм одноплемінникам. Я Король Захід сонця, беру Зоряне Плем'я у свої свідки, і оголошую Принца Тумана нашим новим Королем! Хай живе наш Король Туман!

З цими словами Захід припав на одну лапу перед сином, його приклад наслідувала Мир, потім вся Королівська родина. Одноплемінники не відразу наслідували цей приклад, це дуже лякало Заходу, він боявся, що плем'я не підтримало його. Аж раптом на Тумана впав сонячний промінь, для всіх це був знак, знак благословення Предками. Після цього в племені не залишилося нікого, хто б не схилився перед Туманом

-Хай живе Король Туман! Хай живе Королева Тиха Ніч! Хай живе Королева Іскра! Хай живе Король-батько Захід сонця! Хай живе Королева-мати Місячна Сльоза! Хай живе Королева-мати Крило Метелики! Хай живе Королева-мати Миру! Хай живе Принц Вихор! Хай живе Яструб! Хай живе Принцеса Золотолапка! Хай живе Принцеса Білорівка! -кілька разів одноплемінники повторювали ці імена, щоб закріпити їх нові статуси

-Дякую вам усім за підтримку, чесно кажучи, я дуже боявся, що ви можете не підтримати. Навіть Небеса мене підтримало! Цей день змінити історію племені. робили для мене. Туман, сину мій.

Туман ніяк не міг відійти від шоку. Не те, щоб він не чекав цього моменту, просто думав, що батько буде правити до своїх останніх днів - Спасибі батько. Я вас не підведу. Намагатимусь нікого не засмутити, підвести. Дякую за вашу безцінну підтримку

-Мій хлопчику, я вже боялася, що не доживу до цього дня. Жаль твоя мати не дожила. Але я вірю, що Елія зараз спостерігає за нами з Небес, вона пишається своїм сином!

-Коли настане час, ти як зараз зробив я, передаси наш трон одному зі своїх дітей, або комусь іншому, все залежить від тебе, і від них самих. Не важливо, хто це буде, кіт чи кішка, нехай він буде таким же мудрим і справедливим, як були наші предки. Я вірю, що ти не осоромиш наш рід, як і не осоромлять його наші нащадки

Так почалася нова Ера, Епоха. Багатомісячна Епоха Заходу прийшла до кінця, на її зміну прийшла Епоха Тумана, скільки місяців їй доведеться прожити ніхто не знає. Все це ми дізнаємось у далекому майбутньому. Хто успадкує Трон, теж нам не відомо, все залежить від них самих. Після передачі посади, Захід сонця як і обіцяв, став більше приділяти уваги своїм дружинам, дітям, онукам. Як і обіцяв, Туман не осоромив ні свого роду, ні свого племені. Завдяки йому, його плем'я та інші племена знайшли собі новий притулок, тікаючи від свого улюбленого лісу, яким, на жаль, став не їхнім. Двоногі у своєму прагненні розширювати свої землі, рушили все на своєму шляху. Дерева, гнізда, нори. Усі звірі бігли, всі вони кинулися шукати нових лісів. Туман із підтримкою рідних подолав багато бід. Можливо, ми ще не раз почуємо його чи інші імена. Можливо ми неодноразово віддамося спогадам про минулі часи. Про ті часи коли все було безтурботним, сповненим щастя, не знали бід 

Кінець