Мелорі Бронд - (не) згоріти вщент, Мелорі Бронд

 — А де він сам, як мені знайти його?

 — Я вже вам сказав, наглядаю тільки, а більше нічого не знаю.

 — Ключі давай сюди, від дому.

 — Навіщо, в ньому й так нічого не має? Всі меблі, цінне майно, забрали ще рік тому.

 — Ключі, я сказав.

 Він знітився від мого владного голосу. Витяг з кишені і подавши їх мені, швидко пішов від мене.

Відчинивши двері, я був у розпачі від побаченого.

Ходив порожніми кімнатами з однієї в іншу. Всюди одне і теж, суцільна порожнеча. Залишилася тільки одна поламана табуретка і штори на вікнах.

 — Що ж ти батьку такого наробив, що залишився з голими стінами? Де ти, і що з тобою сталося? Невже доля тебе покарала, і все, за що ти так боровся відібрали в тебе. Думаю, що без Кетрін тут не обійшлось.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно