Галина Курдюмова - Наречена для Демона., Галина Курдюмова

Глава 36. Майстриня манікюру.

- Як нам потрапити на Острів? - Мирт аж підскочив від збудження.

 - Це не так просто, - остудив його запал Гул. - Острів дуже, дуже і дуже добре охороняється. А зараз, коли на нього перевезені Творці, то особливо.

 - Але щось же треба робити! Ми повинні врятувати моїх батьків і весь цей світ на додачу! - підхопилася і я.

Луг встав, м'яко саджаючи мене на місце:

 - Зараз, головне, не наробити помилок. Ми повинні бути надзвичайно обережними. Ніяких поспішних рішень. Ніяких дій без попереднього узгодження.

Я розчаровано сіла на стілець:

 - І що далі?

 - Завтра ти поїдеш замість Сори робити манікюр роботодавцям, ми їм всі на одне лице, ніхто і не помітить. Тільки нехай Сора тебе трохи підучить. Ти будеш в дуже важливих сім'ях, слухай, аж рота роззявивши, дивись в усі очі. Ти можеш помітити те, що Сорі не здається важливим. Тільки нічого не роби!

А в моїй голові вже крутилося, як я знаходжу і звільняю Леонору.

Луг все зрозумів по моїм очам:

 - Ксюшо, завтра ти тільки спостерігаєш і збираєш інформацію! Це важливо! Інакше ти загубиш Сору!

 - Так, - довелось погодитися з доводами. - Не переживай. Я буду дуже обережна.

 - Ми теж спробуємо пробити інформацію по всіх наявних каналах, - Гул задумливо потирав долоню об долоню. - Завтра. Так, завтра ввечері знову всі зберемося у Сори і обговоримо, що вдалось дізнатися. Сподіваюся, будуть хороші вісті.

 - Я Ксюшу одну не відпущу, - тон Мирта був незаперечний.

 - Ми не можемо відправити вас разом, - як маленькій дитині почав пояснювати Гул. - Сору зустрічає авто з водієм і цілий день возить по багатих домівках.

 - Я можу замінити водія!

 - Острів потрібно знати, як свої п'ять пальців! Ні, цей варіант не підходить. Та не турбуйся ти так. Водій з казкарів, нічого не трапиться, якщо Ксюша сама себе не видасть.

 - Добре, просто на Острів, в будь-якій ролі, я можу потрапити? Вантажником, чорноробочим, ким завгодно!

 - Заради безпеки спільної справи, я б не радив, - похитав головою Гул. - Хоч ми їм і на одне лице, але твій зріст приверне небажану увагу. Поки ми не знаємо, де капсули, тобі краще не висовуватися.

Хоч і не хотілося, але Миртові довелось погодитися з доводами.

 - Що ж, - Луг ляснув по столу долонями, - раз все вирішено, розходимося. Сора, займися Ксюшею, хоч всю ніч не спіть, але вранці з неї повинна вийти стерпна манікюрниця.

Близнюки пішли, а ми, випивши чаю з печивом, приступили до справи. Мирт був відправлений в душ, а потім в іншу кімнату відпочивати і набиратися сил, а Сора почала навчати мене робити манікюр.

 - Хвилююся я, - сказала вона, дістаючи інструменти і баночки з лаком. - Все ж у мене досвід роботи великий. Чи зумієш ти замінити мене так, щоб ніхто не здогадався? Про манікюр поняття маєш? - при цьому вона дивилася на мої недоглянуті, обламані нігті. Після всього пережитого, що ж дивного?

 - Так, бачила я, як це робиться, безліч разів. Собі сама робила неодноразово. Впораюсяь

Виявилося, все зовсім не так погано, як думала дівчина. Мистецтво манікюру тут знаходилось на досить примітивному рівні і мені ще доведеться постаратися, щоб не видати себе якимись невідомими тут новинками. Зате до кінця «навчання» мої нігті на руках і на ногах вже мали пристойний вигляд. Переконавшись, що я все засвоїла, Сора відпустила мене спати. Ось я думаю, що виспатися - чи не найважливіша умова перед завтрашнім днем. Я повинна бути зосередженою, уважною, акуратною, а не ловити гав фігурально і буквально.

Виспатися, звісно, не вдалося. Мирт чекав мене, і з нетерпінням почав роздягати, ледь зачилися двері:

 - Ми так давно не були разом, Ксюхо!.. Ти просто не уявляєш, як я скучив... Здається, що я чекав цього моменту вічність!..

І, що, я могла відмовити?

І ми знову летіли між зірками, плавлячись від вогню, що горів в нас, розривалися на тисячі дрібних скалок і збиралися в новій якості, оновлені і окрилені, згорали дотла, злившись в єдине ціле, і повставали, немов фенікси... Так, було ще краще, ніж минулого разу, я навіть не уявляла, що може бути краще, але наші почуття стали ще глибшими, і ми все сильніше розуміли один одного, зливаючись не тільки тілами, але і душами. Значить, у демонів теж є душа...

Думаю, Мирт готовий був займатися любов'ю до самого ранку, якби не важлива справа, перед якою я мала відпочити і поспати, тому він, як тільки ми відійшли трохи після першого «польоту», ніжно поцілував мене в чоло і вкрив ковдрою:

 - Спи, Ксюхо..

Я б теж не проти була повторювати, повторювати і повторювати... Але справа, що чекає на нас, зараз понад усе. А, головне, усвідомлення того, що, якщо нам не вдасться врятувати Творця і Руйнівника, то майбутнє наше буде більш, ніж сумним, якщо воно взагалі буде. І я заснула, склавши, за звичаєм, на демона голову і всі свої кінцівки.

 

А вранці життя знову помчало семимильними кроками, захоплюючи у свою круговерть. Сора віддала мені свій одяг, свій документ і поцілувала на прощання в щоку, шепнуши при цьому на вухо:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍