Максим Іванович Кідрук - Твердиня

уст в уста, часом вони навіть вислизають за межі країни, але без печаток і підписів свідків ці історії — лише міфи. З 1998-го Тор ніяк не реагував на покійників (певна річ, якщо не брати до уваги перестрах). Поки його не чіпають, і він не чіпатиме…

Хатина Тора Сандерса і пляж на протилежному березі Ріо-де-лас-П’єдрас — супутникове зображення з «Google Earth»

Старий норвежець постояв ще трохи, зі щемом у серці вдивляючись у мряку (а що, як буде четвертий?..), потім розвернувся і, переборюючи ниючий біль у суглобах, почовгав до хатини. Ввечері він напився до безтями.

Через три тижні, скуповуючись на ринку в Пуерто-Мальдонадо, Тор натрапить на старий номер «El Comercio», з якого довідається, хто саме пропливав повз його причал того моторошного туманного ранку.

THURSDAY, JULY 24, 2008

www.dailymail.uk 50 c

ШОКУЮЧI НОВИНИ!

Тринадцять понівечених тіл

Учасники експедиції сера Пола Холбрука знайдені в Перу мертвими[14]

Джудіт Тойнбі

Вчора опівдні посол Перуанської республіки в Лондоні Хосе Луїс Біскет підтвердив інформацію про те, що загін британського природознавця сера Пола Холбрука, зв’язок із яким урвався 5 червня, знайшли у Пуерто-Мальдонадо. Всі учасники, в тому числі Пол Холбрук і австралійський біолог Кетрін Муні, — мертві. Виявлено тринадцять тіл, більшість із яких жахливо скалічені. Тіла знайшли на плотах, які прибило течією до пристані Пуерто-Мальдонадо 22 липня приблизно о 9:30 за місцевим часом.

Жорстокі каліцтва, що їх, за попередніми даними, завдали дослідникам іще при житті, шокували не лише Британію, а й весь цивілізований світ. Серу Полу зловмисники відрізали статевий член, повіки, вуха, ніс, губи, соски на грудях, викололи очі і вирвали нігті. Крім того, Холбруку вибили практично всі зуби, на місце яких вставили шматки прозорого кварцу. Обличчя Кетрін Муні сплюндрували таким самим чином; на додачу жінці відрізали груди. Обидва науковці сиділи на палях.

Інші знайдені тіла належать індіанцям місцевого племені мачігуенга, котрі працювали носіями під час переходів по джунглях; вони також понівечені. У багатьох не вистачає кінцівок.

Ввечері в редакцію «Daily Mail» телефонував невідомий, який сповістив, що це не перша експедиція у верхів’я Ріо-де-лас-П’єдрас, яка завершується трагічно. Раніше у сельву вирушали безіменні шукачі пригод, полюючи на руїни й золото інків, тож їхня загибель проходила непоміченою. Цього разу ім’я Холбрука надало справі розголосу. За словами аноніма, протягом останніх десяти років мінімум шість разів у Пуерто-Мальдонадо припливали плоти, навантажені мерцями. Наразі ця інформація перевіряється.

Прем’єр-міністр Гордон Браун висловив співчуття сім’ям науковців і пообіцяв, що докладе всіх зусиль, щоб відшукати тих, хто скоїв варварське вбивство, і притягти їх до відповідальності. Водночас Браун жорстко розкритикував Перу, прямо звинувативши уряд країни у бездіяльності. «Про те, що у них [у експедиції Холбрука — Д. Т.] проблеми, було відомо ще півтора місяці тому. І що за цей час зробили перуанці? Нічого! Рятувальники пальцем об палець не вдарили, щоб з’ясувати місцезнаходження сера Пола і його людей. Навіть зараз, після виявлення трупів, місцева влада не вжила жодного заходу для того, щоб по гарячих слідах перехопити злочинців», — сказав прем’єр-міністр.

Втім, існує інша думка. Високопоставлений чиновник із міністерства закордонних справ Британії, який побажав лишитися неназваним, заявив у розмові з журналістом «Daily Mail», що британські нападки на Перу мають на меті одне: приховати власне безсилля. «Сер Пол поринув у найбільш важкодоступні ліси на планеті. Він перебував за сотні кілометрів від найближчого житла, схований під непроникним покровом тропічного лісу. Можна як завгодно довго винуватити перуанців, але річ у тім, що ми — не боги. Ми забуваємо, що навіть найсучасніша техніка має чіткі обмеження. Щоб урятувати людей, недостатньо вислати за ними гелікоптер. Їх потрібно спершу знайти, а для цього знадобляться шість, вісім, може, навіть дюжина гвинтокрилих машин. Де їх взяти? У Пуерто-Мальдонадо немає жодної. Та навіть якби були, сер Пол забрів надто далеко. Вертольоти мають певний радіус дії. Їм довелося б заправлятись у Пуерто-Мальдонадо, летіти до ймовірного місця перебування експедиції, кружляти там і миттю повертатись, інакше вони зваляться посеред сельви без пального. Ви мусите розуміти, на планеті існують місця, такі як Еверест, Південний полюс чи Мадре-де-Діос, попершись куди ви не повинні чекати на рятувальний гелікоптер… Навіть якби біля Ліми стояв увесь військово-морський флот її величності, навряд чи ми могли б щось вдіяти», — стверджує чиновник.

Нагадаємо, сер Пол Холбрук півроку тому вирушив у джунглі Мадре-де-Діос на південному сході Перу на пошуки рудобородого тіті, рідкісного і донині офіційно не відкритого представника приматів, якого…

Хто вони?

Четверо з тринадцяти знайдених тіл не належали до експедиції Холбрука[15]

Хадлі Фрімен (Hadley Freeman) спеціально для «The Guardian»

Свіжі подробиці резонансного «повернення» групи Холбрука заганяють слідчих у глухий кут. Чергове відкриття додало таємничості заплутаній історії.

Учора стало відомо, що принаймні четверо з тринадцяти тіл, які ранком 22 липня 2008 року прибило течією до пристані селища Пуерто-Мальдонадо, не належали до експедиції Холбрука. Про це на прес-конференції повідомив аташе британського посольства в Лімі Кліффорд Страттон. Серед незнайомців двоє білих, один представник негроїдної раси й один азіат (найімовірніше китаєць). Відомо, що в групі Холбрука на момент відплиття з Пуерто-Мальдонадо було лише двоє білих: австралійський ентомолог Кетрін Муні і сам сер Пол (чиї тіла наразі перебувають у міському морзі й будуть відправлені рідним найраніше за два тижні), — решта учасників були представниками місцевих індіанців мачігуенга (їх точна кількість донині не встановлена, та вже зараз зрозуміло, що частина мачігуенга досі лишається в джунглях).

Цілком випадково того ж дня пощастило ідентифікувати одного зі сторонніх. Ним виявився італійський мандрівник Лука Молінарі, який зник безвісти влітку 2002-го в джунглях штату Акре на крайньому заході Бразилії, майже за півтисячі кілометрів від останнього встановленого місця перебування групи Холбрука[16]. Сеньйор Молінарі не мав наукового ступеня, був радше авантюристом, який нишпорив уздовж Ріо-Пурус у пошуках легендарного загубленого міста інків Паїтіті (що часом ототожнюється з Ельдорадо). Судячи зі стану небіжчика, Молінарі був у доброму здоров’ї протягом п’яти років після того, як його перестали шукати.

Імена інших трьох незнайомців встановлюються.

Ще одна цікава деталь. Серед документів, які виявили на плотах разом із небіжчиками (здебільшого карти, описи кількох нових видів, а також закордонні паспорти Холбрука і Муні), опинилось водійське посвідчення на ім’я Ґуннар Іверс. Нам вдалося зв’язатись і поговорити з власником документа. Ґуннар