Маринка Черемних - Врятована коханим, Маринка Черемних

4 глава

- Тимуре, ось почитай- друг вивів мене з трансу та дав якийсь листок, на якому було щось написано. На ньому було розписано детально, що відтепер Кирило не має ніякого права почати вимагати від Мілани майна, яке вони нажили разом за 3 роки, а також не має наближатися до неї, бо він заплатить великий штраф

- Чим же він його платитиме, якщо подібна ситуація станеться, якщо він навіть ніде не працює?- я поклав листок на стіл, вигнув брову та хмикнув

- Ти про що?- дівчина вже дописала все та передала листок Микиті

- Відтепер, Кирило Тимофійович Кравцов немає ніякого відношення до вашого спільного нажитого майна разом за 3 роки шлюбу, а також не має наближатися до Вас ні на метр. Якщо ж подібна ситуація трапиться, він заплатить штраф, або ж у гіршому випадку загримить до нас на декілька діб- розповів їй детально друг та виключив режим суворого поліцейського, запитав:- Він що, реально ніде не працює? І ти пахала до двох, як вибач мене, кінь?

- Після весілля він звільнився з ІТ-компанії і дотепер ніде не працює. А я дійсно, заробляла гроші за двох- відповіла на його запитання дівчина

- Капець. Я всі свої 26 років працюю не покладаючи рук. Не можу собі уявити, щоб чоловік дозволяв у шлюбі працювати жінці, та ще й такій тендітній та привабливій- ось це ти дарма сказав Микито. Мало того, що сказав, так ще й провів по ній зацікавленим поглядом. "На дружину свою так дивися"- промовив мій внутрішній голос. Я голосно прокашлявся та подивився на Микиту:

- Ти здається багато говориш і дивишся, куди не треба. Ось увечері поїдеш до Каті та дивися на неї скільки тобі влізе- почув, що Лана тихо засміялася

- Все все, ти чого так нервуєш? Не ревнуй та пильнуй, щоб її ніхто не вкрав з-під твого носа

- Як же ти багато говориш, Микито, ти не змінився зі школи. Так, все годі. Дякую тобі за допомогу, нам час їхати. Каті привіт. Бувай- ми обмінялся рукостисканням. Я взяв Лану за руку і ми пішли до моєї машини. Вже на виході з відділка вона мене зупинила і пильно подивилася в очі, запитала:

- Дійсно, чому ти так рознервувався, коли Микита так на мене поглянув?- кицю, ще зарано тобі знати правду, потерпи до Карпат, і я теж постараюся дотерпіти...

- Лано, в нього є дружина, хай на неї і дивиться, а на мою... найкращу та найкрасивішу подругу нічого дивитися- в її очах спалахнув вогник, а щічки вже почервоніли і вона посміхнулася 

- Не ревнуй мене до нього, він взагалі не мій типаж, та й заняте моє серце, я ж тобі вже говорила- сподіваюся, що воно зайняте мною

- Знаю і більше не буду ревнувати, до нього, а до всіх інших буду, бо я не хочу втрачати свою подругу- я вдарив її легенько по носику. Що я верзу? Яка ж вона мені подруга після одного випадку в нашому кабінеті?- До речі, в офіс нам таки потрібно поїхати, забув свої документи

- Чорт, в мене немає зараз з собою тонального крему, щоб замазати синець- торкнувся до лівої щоки я та провів легенько по ній

- Там зараз тільки адміністратор, прикриєш волоссям і все буде добре- при згадці про адміністратора вона чомусь трішки скривилася та напружилася. Ми сіли в машину та поїхали до офісу.

Мілана

Тимур... Він і справді приревнував мене до свого найкращого другі? Серйозно? Я не сплю? Чорт, це так приємно знати, коли мене ревнує коханий чоловік. Але він про це ще не знає. Я б хотіла йому зізнатися вже в Карпатах у своїх почуттях.

Тимур припаркував автомобіль під офісом і ми разом пішли до нашого спільного кабінету, який знаходився на 10 поверсі. Як тільки я побачила оті червоні наколоті губи, нарощені вії, яскраві тіні, біле нарощене волосся, мене відразу ж знудило. А ота коротка бежева сукня з надто глибоким декольте мене просто добила. Не можна так одягатися на роботу, особливо, коли в компанії багато чоловіків, та ще й неодружених. Я можу надягнути сукню, спідницю до середини бедра або трішки довшу, але не такі, щоб ледве прикривала сідниці

- Доброго дня, Тимуре Олексійовичу! Ви навіть у вихідний вирішили завітати на роботу?- її кокетливий погляд на нього так і свідчив, що вона не проти опинитися прямо зараз у його ліжку і якби не я збоку впевнена- вона вже б висіла у нього на шиї

- Доброго дня, Ліно! Ми з Міланою забули деякі документи- помітила, що він навіть не звернув уваги на її декольте та губи і тихо з полегшенням видихнула. Насправді, Ліна раніше так відверто не одягалася, але останні місяці вона тільки так і одягається

- Можливо Вам допомогти?- дивилася вона на нього, а мене навіть і не помічала

- Ні, дякуємо звісно, але нам твоя допомога не потрібна. Все-таки я в них розбираюся більше, ніж ти сама- Тимур взяв мене за руку та потягнув у сторону ліфту, але я ще не договорила

- Чекай- я звернулася до чоловіка і він зупинився.- Ліно, рекомендую тобі з твоїм зовнішнім виглядом зараз або змінити роботу, або ж перестати так відверто одягатися. Все-таки це офіс, а не бордель- вона враз вся почервоніла та сіла на своє місце. Ми зайшли у ліфт, чоловік натиснув на кнопку і ми поїхали. Я сперлася на стінку у ліфті та вгамовувала свої емоції. На душі полегшало, коли я все їй сказала, що думала.

Тимур стояв поруч зі мною, посміхався та всі 32 та пропалював мене поглядом. Я не витримала та запитала:

- Що таке? Звільниш мене тепер?

- Та ні, навпаки, підвищу. Не кожна людина їй може сказати прямо все, що про неї і її зовнішній вигляд думає. Ти молодець. Але...- ось це його "але" мені вже не подобається

- Але... Продовжуй- майже тихо сказала, бо Тимур стояв надто близько біля мого тіла

- Ти ревнуєш мене. Навіть не думай заперечувати. Це очевидно- приїхали. І що тепер сказати? Зібралася з духом та промовила:

- Ти мій найкращий та найближчий друг. Буду відвертою- мені не подобається, що дівчата задивляються на тебе і... Ой- живіт надто сильно почав різати і я ледве встояла на ногах. Чоловік підхопив мене відразу ж на руки:

- Постав мене- майже крізь сльози сказала я та поклала голову на його плече

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍