Тамара Гундорова - Леся Українка. Книги Сивілли, Тамара Гундорова

class="empty-line"/>

Тамара Гундорова — українська літературознавиця й культурологиня. Докторка філологічних наук, професорка, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України. Авторка знакових книжок «Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської», «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм», «Франко і/не Каменяр», «Кітч і література. Травестії», «Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми» тощо. Друкувалася в Австралії, США, Канаді, Японії, Німеччині, Польщі, Чехії, Китаї, Швеції та в інших країнах. Стажувалася в Колумбійському університеті, у Гарварді, університетах Торонто, Саппоро та університеті Монаша (Австралія). Викладала в США, Канаді, Німеччині.

Ця книжка — спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій переплелися хвороба і творчість, Україна і «чужина», політика й література, класика і сучасність, любов і смерть.

Хвороба і письмо. Народження творчості з травми, пережитої біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жіночої культури. Фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчого піднесення. Подорожі Європою і санаторійний туризм. Статус «інакшості» як визнання «нової жінки» й «чужинки» на батьківщині. «Своє» крізь призму історичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисі Косач-Квітці змогу йти власним шляхом і стати пророчицею народжуваного XX століття.

В останній рік життя Леся Українка зізнавалася матері: «…історію Мавки може тілько жінка написати». Але правда в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила mit Todesverachtung, тобто зневажаючи смерть.

Фото Данила Павлова

Примітки до електронної версії

с. 12: <…> маємо у випадку Лесі [Ураїнки] => Українки.

с. 73: <…> рідний край з певної [перпективи] => перспективи <…>

с. 75: <…> її особисті [курорні] => курортні враження <…>

с. 76: <…> багато садків і [виноградиків] => виноградників <…>

с. 77: <…> котра [перетвороюється] => перетворюється на екзотичний об’єкт <…>

с. 273: <…> кожну [миттьову] => життьову ситуацію узагальнювала <…>

с. 283: <…> у вічності, [настільки] => наскільки може сягнути <…>

Примітки

1

Кінець століття (фр.). Термін на позначення, зокрема, світоглядних настроїв кінця XIX — початку XX століття. (Прим. ред.)

2

Ідеться про поета-романтика Джакомо Леопарді (1798–1837). (Прим. ред.)

3

Зневажаючи смерть (нім.).

4

Кому про те знати належить (рос.).

5

Ось продовольство влаштовуй собі краще і на це грошей не шкодуй, у солоній ванні, хорошій їжі, сухому повітрі — уся твоя поправка! (Рос.)

6

Ах, біда з дітьми! Скільки з ними турбот і тривоги, я просто тремчу за них. (Рос.)

7

Науки ж Леся проходить усі, що й Мишко; грецьку й латинську мови навіть краще розуміє, ніж Мишко. (Рос.)

8

Леся зі своїми ревматизмами! Так прикро — тепер їй усе-таки болить рука. Розпухла вся кисть. (Рос.)

9

У найвідомішого тут доктора Афанасьева (рос.).

10

Кажуть, що й пухлина руки — золотушна (рос.).

11

Кажуть, що якби ще зволікати, то пропала б рука. (Рос.)

12

Якщо не одна, то інша: з рукою сяк-так історія скінчилася, хоч і не зовсім блискуче, але хоч усе ж таки з можливістю володіти рукою… нині ж починається, здається, щось таке з правою ногою: болить і трохи опухла в коліні. (Рос.)

13

Без надії сподіваюсь (латин.).

14

Улітами в листуванні з рідними Леся Українка називає свої твори.

15

Бурі й натиску (нім.).

16

За всяку ціну (латин.).

17

Табльдот (фр.) — харчування за спільним столом.

18

Кегельбан (нім.)

19

Я витривала (нім.).

20

«Сучасне кохання» (фр.).

21

«Напівдіви», «Жовті казки», «Для читання в лазні» (фр.).

22

Геній місця, геній локусу (латин.).

23

У блакить (нім.).

24

До праотців (латин.).

25

Я з того створила драму (фр.).

26

Божественне божевілля (фр.).

27

Нав’язлива ідея (фр.).

28

Вижата (нім.).

29

Колишня назва міста Новоград-Волинський. (Прим. ред.)

30

Негайно, без підготовки (латин.).

31

Відокремлення Малоросії від Росії та приєднання її до Польщі (рос).

32

Наче туристка (фр.).

33

Та всякі інші (італ.).

34

Сміливе (нім.).

35

«Книга пісень» (нім.).

36

Учнівство (нім.).

37

Манія величності (латин.).

38

Якщо ваша ласка, мадемуазель поетесо! (Фр.)

39

Ревю (англ.).

40

Це давня історія (нім.).

41

Доконечна умова (латин.).

42

Моя провина (латин.).

43

Лев Дейч (1855–1941) — народник, діяч російського соціал-демократичного руху, виходець із України.

44

Яків Стефанович (1853–1915) — революціонер-народник, відбував каторгу в Якутії, виходець із України.

45

Люди дратівливі (фр.).

46

Надлюдини (нім.).

47

Сірі години, сутінки (польськ.).

48

Люба, далека товаришко (нім.).

49

У синю далечінь (нім.).

50

Хай живе мистецтво! Хай живе свобода! (Нім.)

51

«Добре виховані» (польськ.).

52

Дуже гучне звучання (італ.).

53

Милий, далекий друже; люба ранкова душа; люба далечінь; люба, найдорожча; мій любий чарівний квіте (нім.).