Лія Серебро, Олена Арматіна - Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна

38

 

Ранок почався з вистави, яку ніхто не замовляв.

 

Я прокидаюся, заходжу на кухню, а там... Лейла. Вся, як новорічна ялинка: блискуча, усміхнена, у сукні, що більше підходить для якогось червоного хідника, ніж для ранкового сніданку. Діти теж — у таких самих блискучих нарядах, мовляв, сім’я святкує чергову перемогу в житті. Наче і не було тих інтриг, отруйних ліків, і спроб Еміра довести до межі.

 

Лейла, нарядна, командує прислугою так, ніби вона тут королева. Уся обслуга вже вигнана з кімнати, щоби лишити сім’ю в "теплій, затишній" атмосфері. Я дивлюся на це і думаю: "Сюр, повний сюр! Що ще вона вигадає?"

 

Емір заходить на кухню. Видно, що він розгублений, але все одно виглядає суворо. Я сиджу осторонь, мовчу, чекаю на розвиток подій. Лейла метушиться біля нього, ледь не танцює: наливає йому каву, подає серветку, страви з великою турботою, якої я раніше в ній не бачила.

 

— Добрий ранок, любий! Як ти себе почуваєш? — муркоче вона.

Емір лише кидає на неї крижаний погляд, від якого мені самій морозом по шкірі.

 

І тут Лейла видає:

— У мене для тебе сюрприз, Емір! Головний сюрприз у твоєму житті! Я вагітна від тебе! Знову, народжу тобі нащадка!

Після цих слів мені мало не поперхнулася власною кавою.

 

Емір повільно відставляє чашку й дивиться на неї так, ніби вона щойно сказала, що відкрила портал у інший вимір.

— Вагітна? Від мене? — холодно перепитує він.

 

Лейла підсуває до нього якийсь папір.

— Ось, ось довідка! Від нашого лікаря. Ти тепер знову станеш батьком, Еміре! Це ж така радість!

 

Емір підводиться, складає руки на грудях.

— Знаєш, Лейло, у мене теж є сюрприз для тебе.

 

Лейла завмирає, хоча на обличчі ще тримається фальшива усмішка.

— Сюрприз? Який сюрприз, любий?

 

Емір клацає пальцями у повітрі, і через двері заходять двоє охоронців. Між ними — той самий лікар, що "лікував" Еміра. Лікар виглядає так, ніби все його життя зараз проходить перед очима, і це явно не найкращі моменти.

 

— Ось, Лейло. Твій 'чесний' лікар, який завітав привітати нас із твоєю вагітністю. Розкажи їй, докторе, що ти розказував мені тієї ночі.

 

Лікар кидає переляканий погляд на Еміра й починає бурмотіти:

— Я... я... вибачте, але це правда. Лейла заплатила мені, щоби я виписав ті ліки. Я знав, що вони можуть нашкодити вашому здоров’ю, але... я не хотів... Вона наполягала...

 

Емір робить крок до Лейли.

— І справка про вагітність теж від нього, правда?! — каже він.

 

Лейла замахала руками:

— Емір, почекай! Ну, добре, визнаю, я... трошки хитрувала. Але це все лише тому, що я хотіла привернути твою увагу! Дай мені ще один шанс, будь ласка!

 

— Шанс?! ШАНС?! Ти думаєш, я такий дурень, щоби дати тобі шанс після того, як ти мало мене не вбила?! — його голос стає гучним і холодним водночас. — Збирай свої речі й геть із цього дому! Забирай свого лікаря і свою підробну довідку!

 

Лейла хапається за край столу, наче їй знову терміново потрібна підтримка.

— Емір, ти не можеш так зі мною! Я ж мати твоїх дітей!

 

— Саме тому ти досі тут, а не сидиш у в'язниці за спробу вбивства! — різко відрубує він.

 

Лейла починає голосити:

— Ну, добре, я визнаю свої помилки. Дай мені кілька днів, будь ласка! Я все виправлю! Я можу змінитися!

 

— Змінитися? Лейло, ти стільки років зі мною, а я тобі не вірю ні на йоту. Збирай речі й йди!

 

Вона підходить ближче до нього:

— Емір, ти пошкодуєш! Я можу розказати дітям, що їхній батько вигнав їхню матір! Як ти будеш їм дивитися в очі?

 

Емір замовкає, дивиться на неї довго й холодно.

— Лейло, ти й так розбила довіру до себе. Якщо ти не підеш сама — я змушу тебе це зробити. А діти... вони виростуть і зрозуміють усе. Зараз мене хвилює тільки їхнє благополуччя, і ти не є частиною цього.

 

Лейла завмирає, і на мить я бачу, як її впевненість тріщить по швах.

— Це ще не кінець, Емір, — шипить вона, кинувши на нього пронизливий погляд.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍