Дмитро Шилов - Прихований Харків. Том 1, Дмитро Шилов

— Зачекайте, я маю дещо розповісти… — перебив усіх Арсеній Михайлович, повісивши голову, — сподіваюся, це допоможе у пошуках.

— Не зрозуміла... — протягла Карина. — Ти маєш якісь секрети від мене?

— Сядь, будь ласка! — різким і твердим тоном мало не вигукнув Халкстер. — Це пов'язано з Женею та Ножовим.

— Із Євгеном? З нашим покійним Євгеном? — затараторив схвильований Митрич.

— Твою мідь, шеф, я так і знав, що не просто так ви цього хлопця взяли до нас. Ще й самі поїхали його вербувати, ви ніколи так не робите, вам же ліньки.

— Ну, давай, розповідай, Сеня, але покоротше, зараз кожна хвилина на рахунку, — батько Алесі сів на диван і закинув ногу на ногу.

— Це було за день до смерті Жені. Він прийшов до мене ввечері, був дуже нервовим і сказав: можливо, мене завтра не стане, але ти повинен мені пообіцяти, що слідкуватимеш за цим хлопцем. Прям опікати його не варто, але треба, щоб він завжди був на увазі та ні з ким підозрілим не зв'язувався, особливо з іноземцями. Це дуже важливо! Від цього можуть залежати сотні, або навіть тисячі життів. Я тоді не сприймав це серйозно, думав, що він напився і йому мерехтить якась змова, з ним часто таке бувало раніше. Але наступного дня його дійсно вбили, причому вбили, швидше за все, ці самі іноземці, про яких він мимохіть згадував. Я почав доглядати Ножова, але мені швидко це набридло, і прийшла думка — а чому б його не завербувати та не перетворити на двоєдушника? І нам користь – працівник потрібен, і завжди буде під наглядом. Але, як виявилося, я зробив лише гірше. Походу, іноземці вийшли якось на нього якраз після того, як він перетворився на двоєдушника, або ким він там став. І я тепер розумію, що всі ці незвичності з підселенням душі в його тіло, іноземці, викрадення, вбивство Жені все це пов'язано. Але я поки що не знаю як.

Арсеній Михайлович замовк, решта теж не поспішала робити якісь висновки. Першим вийшов із задумливого ступору батько Алесі.

— Ага, тобто ми, швидше за все, маємо свідоме викрадення, але з якою метою — невідомо. Хм ... Значить так, план дій залишається тим самим: ми з Серьогою їдемо до Клави, Михаїл і Андрій по ділянках, інші — сидіть в офісі, обдзвонюйте всіх родичів і друзів Діми. Може він десь з'явився... З сім'єю особливо делікатно, Алеся — це на тобі. Все, поїхали, як з'явиться якась інформація, навіть найменша, телефонуйте мені, якщо не відповідаю — надсилайте смс. За роботу!