Роза Фаєр - Няня для олігарха, Роза Фаєр

Ранок був для одним з найкращих за останні дні. Я прокинулася щасливою і впевненою в своєму світлому майбутньому. Потягуюся на ліжку і дістаю з тумбочки,що стоїть біля ліжка і дістаю звідти обручку. Вперше за той час,що вона у мене,приміряю її на палець. Дивиться непогано,але дуже не звично. Впевнена, що для кожної нареченої це приємні незручності. Я як і кожна жінка мріяла про красиве весілля і пишне плаття,білосніжного кольору. Проте,як на мене буде дивитися мій наречений,коли вперше побачить у сукні,як його очі падатимуть,коли він буде знімати її..

Цікаво,а якщо я погоджусь,то у нас буде весілля. Чи може ми просто розпишемося і вип'ємо шампанське у невеликому колі друзів. Скоріше всього, що Сергій не захоче пишної церемонії..Хоча,я ж не знаю,яке у нього було перше одруження. І запитатися не дуже коректно або ж і нормально знати все за кого плануєш вийти. Чи не плануєш...

Питання знову нагадали про себе. Біда,я настільки на цьому зациклилася,що зовсім перестала нормально жити. Так, хватить.Знімаю обручку і кладу її назад,а далі йду вмиватися. Після ранкових процедур іду робити собі каву і одразу декілька бутербродів. Чомусь здається, що якщо зараз не поїм,то не витримаю. Ось до чого стрес доводить,ще не вистачає поправитися і на зустрічі виглядати товстою невдахою. Дійсно, всі будуть говорити про свою роботу, бізнес або сімейне щастя. А в мене не має ні того,ні іншого.

Може погодитися на пропозицію Сергія. Тоді я відчуватиму себе хоч трохи краще і не так нікчемно. Проте,це буде дуже поганий вчинок по відношенню до Сергія, перш за все. 

Але це ще не все. Потрібно ж ще сукню обрати і на зачіску сходити, макіяж. І ще якось вмовити Сергія, щоб він склав мені компанію. Думаю, що він би не мав мені відмовити,але чи не захоче він підігнати мій час. Я ж просто так не можу його використовувати. Або можу.

Він мені взагалі то винний за той ювілей. Я йому підіграла,а тепер його черга. Цікаво,чи він нормально сприйме таку пропозицію. Думаю, що так.

Тільки но, я заварила каву,як почула стук у двері. Хто це може бути, може Настя,але вона мала б мене попередити про те, що прийде. Відчиняю двері і бачу,що там стоїть Сергій. Несподівано..

-Привіт,-проходить він до середини.

-Ем.. Привіт,-відповідаю я і плетуся за ним на кухню. Це вже наша традиція,чесне слово, вирішувати всі важливі питання на кухні.

-Я встиг на каву,як добре,-сідає за стіл,наче господар Сергій і мені нічого не залишилося,як зробити і йому каву. 

-В мене тут ще дещо є,-кладе на стіл він пакунок,розкривши який я почула запах ароматної випічки. Мммммм,така смакота,має бути.

Випивши кави і з'ївши по круасану під пусті балачки,я нарешті наважилася запропонувати Сергію піти зі мною на зустріч.

-До речі,я хотіла до тебе сама зателефонувати,бо в мене є до тебе прохання,-роблю котячі очі я.

-І яке ж?-приймається мене уважно слухати.

-Ти,не хочеш.. піти зі мною на.. зустріч випускників в цю суботу?-чомусь після цих слів,червонію,як помідор.

-Ні, звісно,-навіть не роздумуючи відповідає він,що мені шалено подобається.

-Це дуже добре, дякую,що погодився,-в цю мить мені хочеться підійти і обійняти його,але я стримуюсь,бо ще остаточно не визначилася. Хоча, хіба обіймати того,хто тебе кличе заміж не є нормальним.

Тому,я все з запізненням,але підходжу до нього. Проте,в Сергія на цей рахунок зовсім інші плани,бо він різко всаджує мене до себе на коліна і впивається у губи. 

Я здаюся..бо реально сумувала за цим чоловіком і, навіть,цим запахом. Але,коли він починає пробиратися до моїх грудей,я відсторонююсь. В цей момент я застаю в очах Сергія дике полум'я і жагу, що неабияк приємно. Навіть більше,ніж випуклість під моїми сідницями.

-Я сумував,-тягнеться знову він до мене,але я відхиляюся і намагаюся встати,але це мені не вдається.

-Ти, чого,-нарешті відпускає мене він.

-Знаєш..я тут подумала, що ми почали.. якось неправильно..і, може спочатку дізнаємося краще один одного,а вже тоді, якщо тебе все влаштовує,то..

-Повір,я багато чого знаю про тебе, щоб знати, що кращої дружини мені не знайти,-перериває він мене.

-Звідки ж,-скептично підіймаю брову.

-Нуууу,в мене непогано працює керівник охорони,-усміхаючись відповідає мені Сергій.

-Серйозно?-все таки він точно має на мене якусь папочку,бо звідки ж він тоді дізнався,які мої улюблені квіти. А ці круасани,вони з кафе, де я часто буваю От же ж..Хоча це більше приємно чим дратівливо.

-Серйозно,але якщо для тебе це важливо,то я за,-підходить він ближче до мене,-І якраз для цього,у мене є до тебе ще одна пропозиція..

-Від якої я не зможу відмовитися,-сміюся,дозволяючи йому притиснути мене до стіни...

-Так точно,моя ж ти розумниця.

Шепоче мені на вушко, накидаючись на мене з поцілунками..

_____________________________________________________

Доброго вечора, шановні читачі)

Як думаєте, щось вийде в нашої пари чи ні? А, також,що на цей раз задумав запропонувати Сергій Надії?

Також,повідомляю вас,що далі будуть фінальні глави нашої історії. Тому, продовження вийде одразу ж з епілогом у найближчі дні))

Одягайтеся тепліше і бережіть себе))))

З повагою,

ваша Роза Фаєр))))

_____________________________________________________

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно