Юрій Гурін - Закоханий з Едемії, Юрій Гурін

Due Diligence

У понеділок зранку Валентин покликав усіх до себе в кабінет роздав завдання на тиждень і натякнув, що Due Diligence має бути закінченим сьогодні. Мирослав одразу приступив до роботи, там лишалося добавити результати аудиту одеських активів і написати висновки перевірок.

Маша вела себе по-діловому стримано. «Напевно, ще ображається на мене, — подумав Мирослав. — Добре, хай пару днів подується, потім усе виправлю».

Під кінець робочого дня він заніс у кабінет Валентина готовий звіт і паралельно відправив на електронну пошту. Той швиденько перелистав його і, схоже, лишився задоволеним.

Ввечері прийшло повідомлення на смартфон — Ліда пропонувала поговорити увечері по скайпу. Близько 10-ї години задзвенів скайп. Лише поглянувши на неї, одразу стало все на свої місця. Життя наповнювалося сенсом, а бажання жити просто вибухало. Вона довго розповідала про свою роботу і про країну. На вихідні її нові друзі запросили в гості, і вона провела 2 дні на природі за містом. Казахи виявилися надзвичайно гостинними. Ще трохи розпитувала про його новини. А потім, ніби між іншим, майже шепотом промовила:

— Здається, я тебе кохаю.

— Що-що? — не зразу зрозумів Мирослав.

— Кохаю тебе, — знову відповіла Ліда.

Нічого не страшило його більше, як ця фраза, сказана дівчиною. З досвіду він знав, що просто так таке не кажуть, і зметикував, що питання гречки в Ліди стало так же гостро, як і в нього.

«Чи впорається вона? За 3 місяці може статися будь-що… Вона молода, вродлива і майже вільна жінка, якщо не враховувати їхній місячний роман. Вплинути на неї він не міг і контролювати теж, тому вирішив, що кожен відповідає за себе, принаймні, він точно зберігає те, що їх поєднало, а їх 3-місячна розлука дасть відповідь — пара вони чи ні.

— Я також тебе кохаю і сильно скучив, — промовив Мирослав.

Зв’язок знову різко перервався майже так, як і в аеропорту.

«День 10.

І хто сказав, що кохання — то лише про хороше?».

У вівторок Маша все ще поводилася трохи дивно, а Сніжана раз у раз забігала до неї про щось поговорити. Валентин починав трішки нервуватися постійним її відволіканням від роботи.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍