Влада Клімова - Щоденники рієлтора. Чарівниця Діана, Влада Клімова

– Тобто наді мною ти теж проводив експерименти? Ні, вони були чарівні, але я думала то були почуття...

На це мій водій раптово загальмував, підіймаючи стовп пилюки на Кільцевій, з’їхав на узбіччя й повернувся до мене всім тілом:

– Як тобі не соромно, янголе мій! Сьогодні вночі, вчора, скільки знаю, КОХАЮ тебе неймовірно та ніщо не зможе в мені цього почуття перемогти!

– Так, вибач! Як завжди я невдячна й нестерпна. Ти ж мені тільки-но життя врятував. Без тебе вони мене просто вбили б та закопали десь у ліску. Як вчасно моя Тойота вирубилось. Наче хтось допоміг...

Микита загадково посміхнувся й відповів:

– А може в світі є така сила, котра оберігає твоє життя на землі? Знаєш, через події цієї доби нам треба серйозно поговорити. Поїхали додому, чого це я тут стовбичу?

Я сиділа поруч зі Щедриком та почувши серед дороги щире освідченні в коханні розуміла, що він збирається запропонувати мені руку і серце. А що іще повинен зробити чесний чоловік, після такої буремної ночі в номері спа-центру?

Через жах, що тільки-но пережила в лапах баньдюків, я ще відчувала як шалено клекоче у всьому тілі адреналін. Але чарівна загадковість Микити будила в мені найбентежливіші думки. Виходить, доля знову натякає на нову сторінку, вже з Ним? Та я не впевнена, що готова її перегорнути.

Розділ 14. Одкровення

В ресторанчику ми тихо повечеряли, але Микита не приніс мені ні обручки, ні квітів. Він був утаємниченим та небагатослівним. Виглядав так, ніби готується до відповідального іспиту й Діана до свого номера пішла ні з чим.

Тільки там чарівний коханець осмілів, піймав мене в свої Щедрикові обійми та чомусь завагався.

– Не знаю, як почати? Янголя, знімемо спочатку напругу, а вже потім перейдемо до розмови? – благав він. – Я відчуваю твій могутній ритм і не можу нормально думати. Ти зводиш мене з розуму...

– НІ. Доки все мені не розповіси, я буду збивати всі твої ритми! Ніку, що відбувається? Хто ми з тобою такі? Те, що робилося між нами минулої ночі виходило за межі. Я знаю про що кажу, повір! Адже була заміжня й кохана, – вперлася я й Щедрик скорився.

– Вірю, моя повелителько. Добре, я розповім. Йди сюди, – він обійняв мене в кріслі й продовжив: – Ти права, ми не зовсім звичайні люди. І ти, і я, і Магда. Ти це відчувала та намагалась у неї дізнатися, але шановна сивіла не мала права розповісти. А потім ті одноклітинні її вбили так, що ніхто зреагувати не встиг.

– Чому ж ви її не захистили, якщо такі особливі? Вона допомагала людям, а тварюк навіть не знайшли, – скинула я слізку. Микита став ще серйознішим та відповів:

– І не знайдуть ніколи. Ті помилки природи не мали права далі паплюжити собою світ. Якщо даси мені хвилинку, я продовжу. Вона казала, що знайшла тебе під дверима свого дому? Це правда. Але не випадково. В ніч на Івана Купала – тепер відомий білий маг Ярема Галицький, а тоді ще починаючий талановитий мольфар зі Станіславщини, закохався в дівчину неймовірної краси. Ніч їх кохання дала тобі життя на землі, хоча він мріяв про спадкоємця.

Але дівчина виявилася не гідною й заплямувала честь володаря світлих сил. Тоді він прогнав її, а тебе повелів віддати на виховання провісниці Магді. Ти росла, як звичайна прекрасна дитина й вирішено було, до повноліття, не відкривати тобі жодних таємниць.

Та безмозкі виродки віроломно й раптово обірвали життя сивіли, а ти залишилася самотньою. Не суди батька за жорстокість, але він вирішив випробувати тебе та спостерігав за кожним днем. І ти виявилася достойною наступницею мольфара. Не розгубилася на самоті, знайшла собі житло й прийнятну професію. Правда, у тебе була дещо дивна подруга. Але факт, що у вас не може бути спадкоємців – влаштовував мага.

А потім у твоє життя увірвався Він і кохання. Ти сумлінно відштовхувала почуття, заради його родини. Але коли чоловіка спіткало страшне горе – підтримала й дала йому нащадка. Ярема бачив ваші щирі стосунки, та в пам’ять про своє кохання, не став змінювати подій.

Після пологів ти, прогнозовано, почала набирати даровану природою силу й тоді Ярема наказав мені невідступно бути поруч. Я побачив і миттю закохався у твій небесний погляд та з кожним днем мої почуття росли. Але накази мольфара були вищі за особисте і я спочатку продав тобі дім, а потім став хрещеним батьком вашого хлопчика.

Клянуся всім святим: ми невинні в трагічній загибелі Кирила! Ні Ярема, ні я не могли свідомо заподіяти шкоди світлій людській душі. Це тяжка ноша й невиправний гріх. А в тобі, після смерті коханого чоловіка, накопичилась негативна енергія. І не порадившись ні з ким, ти підсвідомо, почала нищити поганців.

Саме про це весь час торочить тобі Магда уві сні. А ще про ті «випадкові» смерті тобі прийдеться звітувати перед батьком. В повноліття ти пройдеш ініціацію (посвяту) та станеш його законною наступницею. У себе в горах Ярема навчатиме тебе: як керувати своєю енергією, допомагати та не шкодити людям, а ще відкриє багато секретів про закони Всесвіту.

Звісно нащадки земних чаклунів починають навчання десь з семи років, але Ярема тебе дуже любить і тому відтермінував працю над знаннями до повноліття. А поки подарував життя, яке ти сама обрала. Та справи заплутались, а разом з ними й твої чудодійні можливості. Але ж добре серце й світлі думки в тобі непереможні.

Хочу зізнатися, що я покірно прохав у Яреми дозволу на наші стосунки й він погодився. А ще твій батько сподівається, що ми зможемо започаткувати гілку магічного дерева. Якщо ти побажаєш дати мені це щастя, то наші малюки матимуть набагато кращі здібності. Я на це дуже сподіваюся...