Айрін Сторі Irene Story - Лялька, Айрін Сторі Irene Story

Розділ 62

Лікар продовжив обхід серед своїх пацієнтів, а слідчий залишився з Еленою в палаті. Він десь знайшов стілець і присів поруч з її ліжком.

- Ви не представились.

- Так, перепрошую. Мене звати Альваро Васкес. Я слідчий місцевого відділку.

- Отже, ви працюєте на Макса Мальйо.

- Ні. Сеньйоро Рівера, не всі поліцейські у нас запроданці. Тим паче Макс завербував собі тільки офіцерів, і то здебільшого для чорнової роботи.

- І ви про це знали?!

- Вам не можна хвилюватись, Елено. Зрозумійте правильно, коли колишній співробітник Інтерполу починає працювати в місцевому відділку, то до нього і його роботи ставлення інше. Він тут був, як король без королівства.

- Був... А зараз щось змінилось?

- Він зник. Ми його шукаємо.

- В його власності склади в південній частині, біля портів та берегової лінії.

- Я знаю. Ми там були.

- Він переховував там двох людей! Ви знайшли їх?!

- Так. Це ваші люди. Ви ж за ними їхали?

- Вони живі?

- Так. Але стан в них різний. Ернесто Гомес зараз знаходиться у відділенні інтенсивної терапії. Поруч з ним його наречена, Патрисія, здається. Прізвище не пам’ятаю.

Елена легенько всміхнулась. Головне, щоб Ернесто, коли прийде до тями, теж

погодився, що Патрисія його наречена.

- А що з Альдо Марчена?

- Він в реанімації. Йому зробили операцію. Зараз він бореться за життя. Лікарі сказали, що стан стабілізувався. Але буде відомо остаточно згодом.

Елена зраділа тому, що хлопці були живі, але їхній стан зараз і той, в якому їх знайшли...

Що ж робив з ними Макс?

- Як так вийшло, що Максу вдалось втекти?

- Його, напевно, хтось попередив. Але ми його шукаємо. Й Інтерпол з нами. Тут

насправді багато людей зацікавлені в тому, щоб його впіймали.

- Межі країни?

- Не перетинав.

- Треба знайти його «співробітників». «Шлях» та «Червоні буйволи» - ви їх вже

перевірили чи знайшли?

- В нас є на них дані, не на всіх, звісно. Але вони залягли на дно. Я думаю, Макса хтось попередив, а він в свою чергу попередив їх. Ми, коли на склад приїхали шукати ваших колег, взагалі там нікого не знайшли, окрім них, хоча сліди перебування там були.

- Експертиза?

- Ще триває. Ви не думайте, Елено, ми тут теж вміємо працювати не гірше, аніж в Мадриді.

Елена хотіла сказати йому, що це помітно, але передумала. Їй зараз потрібні були однодумці, а не нові вороги. Де шукати Макса, вона навіть не уявляла.

На судньому ліжку почувся рух - Федеріко прокинувся. Він був заспаний та трішки дезорієнтований. Але він зміг так само присісти, як це зробила до цього Елена.

- О, наша королева доріг прийшла до тями.

- І тобі привіт, Федеріко.

Насправді, вона рада була його бачити і бачити живим. Вона вірили, що в цьому була і її заслуга.

- Як ти, Елено? Налякала ти, звісно, всіх добряче. Я, коли побачив, що ти розвернулась і їдеш на таран... В мене заледве серце не стало.

- Федеріко, по-іншому було неможливо. Але дякую, що спитав.

- Як ти дізналась, що Анхель щось замислив?

- Каталіна передала повідомлення.

Майже в ту ж мить, як Елена промовила імя своєї колеги, вона власною персоною влетіла в палату. За нею спокійною мовчазної тінню зайшов Фабіо. Вони були цікавою парою - несхожі між собою, як вогонь і лід.

- Невже-невже-невже! Елена Рівера прокинулась!

- Привіт, Каталіно.

Елену могло знести хвилею енергії та позитивних емоцій, які випромінювала дівчина.

Фабіо був дуже стриманий, але теж привітний.

- Елено, як ти? Ми за тебе хвилювались.

- Дякую, Фабіо, вже краще. Але тільки наручники муляють.

Вони тільки після її слів помітили, що її ліва рука була прикута до ліжка. Каталіна підскочила до слідчого, який досі сидів на стільці біля ліжка Елени і спостерігав за всім, як глядач театру.

- То це Ви в цьому винні?! Спочатку нас допитували по декілька годин, наче ми якісь найбільш розшукувані злочинці! А тепер Ви ще й головного прокурора Мадриду закували в кайданки!

Альваро Васкес ніяк не відреагував на цей випад у свій бік. На диво, він був аж занадто спокійний.

- Сеньйоро Боє, є процедури, юридичні процедури, яких ми маємо дотримуватись. Як на мене, ви всі через свою понадмірну емоційність, особисту зацікавленість та пристрасне ставлення до справи та процесу розслідування наробили багато дурниць та помилок. Я прошу Вас заспокоїтись.

Каталіна стиснула губи, показуючи своє невдоволення, але більше не сказала ані слова.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍