Роза Фаєр - Няня для олігарха, Роза Фаєр

Ні, звісно,ще такі думки в голову лізуть. Здається, що я ще зовсім не знаю свого можливого нареченого.

-Ну,бувай, красуня,-вже одягнувшись говорить Сергій і цілує мене на прощання в губи,але швидко, щоб я не заперечувала.

Проте,я й не збиралася... напевно. Ой,я ж мала йому взагалі то дещо сказати.

-Сергій,стій!-кричу йому і різко злізаю з ліжка.

-Ти,вже подумала,-усміхаючись запитує він, задоволено оглядаючи моє голе тіло. Тому що,я знову забула щось накинути. Ну, прикритися мені нічим,та й,що він там не бачив. Тому,я стою,наче не помічаю його погляди, прямо і впевнено.

-Слухай, може мені здалося, але за мною начебто хтось слідкує,-трохи тихіше звичайного,кажу я йому.

На диво, він залишається спокійним. Отаке, невже зовсім за мене не хвилюється...

-Тобі,що взагалі байдуже?-дивуюся я в голос з його реакції.

-Якби було б,то я б тобі їх не приставив. Правда, напевно варто їх змінити,бо ти їх занадто швидко помітила,-задоволено відповідає мені Сергій. Проте,в мене зовсім інша думка з цього приводу.

-Це, звичайно, люб'язно, але ти міг мене попередити?Бо я тут ледве не посивіла,-злісно підходжу ближче до нього, проте,не варто було цього робити...

Тому що, він користується моєю близькістю і притягує ще ближче,а потім цілує... І ще так добре,що в голові закрутилося,а метелики закрутили у вальсі.

Але тут знову роздається звук дзвінка. І хочу вам сказати, що скоро я цей телефон..кхм.

-Не сумуй,-всуває він мені в руки обручку і швидко йде.

А я навіть не встигаю обуритися. І голою за ним не можу побігти. От,що за чоловік,скажіть, мені будь ласка..

Що ж, тепер я залишилася одна із часом на роздуми.. Цікаво скільки в мене його є і скільки взагалі знадобиться..

***

Опов. автора 

Близько години по тому..

Марка автомобіля,якої досі тут не бачили, під'їхала до гаражного кооперативу,що розташований на добрячій відстані від жилих будинків. З цього ж авто, вийшов симпатичний молодий чоловік,що швидко пішов в сторону,де був один,на вигляд, закинутий гараж. Проте,не встиг він дійти до дверей останніх п'ять метрів,як до нього на зустріч вийшов інший чоловік. Зовнішній вигляд другого свідчить про те, що той скоріше всього був або колишній військовий або працює в сфері охорони. По рукостисканню можна здогадатися, що ті двоє знали один одного.

З цього випливає, що цих двох привело на це місце справа,яка була не зовсім законна. Проте,нам тільки можна здогадуватися,яка саме.. Тому що,да нашого слуху долітає лише декілька фраз з розмови.

-Ви,їм все детально пояснили,-запитує перший, який приїхав на автомобілі.

-Так, тепер будуть шукати собі зятя в іншій країні,-пустив смішок другий. Проте, від такого сміху було зовсім не весело. Скоріше страшно так,що відчувся легкий холод, який пройшов по спині..

-Добре,але я, також, хочу сказати їм декілька слів,-після цього двоє чоловіків зникли за дверима. Через декілька секунд,тишу пронизав крик...

_____________________________________________________

Доброго вечора, усім)))))))))

Неочікували такого розвитку подій? Сподіваюся, що вам сподобалось)))

І ще,як думаєте, що відповість Надія на пропозицію Сергія?

Продовження буде дуже скоро))))))))

З повагою,

ваша Роза Фаєр))))))))

_____________________________________________________

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно