Andrew Kyrich - Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich

Він зупинився, щоб перевести подих, перш ніж продовжити.

"Є ще одна річ. Нещодавно я підвозив старого індіанця, який розповів мені про прокляття, накладене на ці землі індіанськими шаманами після того, як їхні плани створити власний штат були зруйновані білими. Він стверджував, що це прокляття поширюється на білих, які живуть тут, і що вони почнуть втрачати розум. Але він також наголошував, що ці окультні символи не мають нічого спільного з індіанцями. Це справа самих білих, можливо, з якоюсь темною метою."

Аліса знову кивнула, її обличчя стало серйозним, коли вона почула про прокляття. "Це виглядає так, ніби ми маємо справу з чимось набагато глибшим, ніж просто міські легенди," — сказала вона.

"Я теж так вважаю," — відповів Джейкоб, відчуваючи, що вона розуміє його тривогу. "Мені здається, що ці люди, які малюють символи, пов'язані з чимось більшим, можливо, з культом або таємним товариством, яке намагається пробудити щось древнє і небезпечне."

Він подивився на неї, сподіваючись побачити відгук на свої слова. "Це все, що я зміг зібрати за цей час. Але мені потрібна допомога, щоб розгадати цю таємницю і зрозуміти, що насправді відбувається."

Аліса задумливо кивнула, усвідомлюючи, що перед ними не просто справа, а щось більше, що може мати серйозні наслідки. "Ми будемо працювати разом," — сказала вона, злегка стискаючи його руку на підтримку. "Можливо, у нас є шанс розкрити це і зупинити, поки не стало пізно."

Джейкоб відчув полегшення, знайшовши союзника, який розуміє важливість їхньої справи і готовий йти з ним до кінця. Аліса, уважно вислухавши Джейкоба, кивнула з вдячністю і серйозністю в очах. "Ти надав мені дуже важливу інформацію, Джейкоб. Це дійсно може стати ключем до розгадки всієї цієї таємниці. Я також провела деякі розслідування і знайшла кілька цікавих деталей."

Вона відкрила свою записну книжку і почала розповідати:

Спочатку я виявила, що ці символи з'являлися і в інших містах, але не так регулярно, як тут. Це місце, здається, має особливе значення для тих, хто їх малює. Кілька років тому було зафіксовано кілька випадків, коли люди помічали ці знаки біля старих, занедбаних релігійних споруд. Проте ці символи швидко зникали, і ніхто не звертав на них уваги.

Вона зробила паузу, щоб дати Джейкобу можливість обдумати почуте, а потім продовжила:

"Крім того, я знайшла інформацію про деякі дивні зникнення, які збігаються за часом із появою символів. Усі ці люди мали спільну рису — їх цікавили містичні або окультні практики. Це може бути простим збігом, але, враховуючи твої відомості про прокляття і шаманів, я починаю думати, що тут може діяти якась прихована сила."

Аліса зазирнула в очі Джейкоба, і її голос став тихішим:

"Я також натрапила на чутки про таємне товариство, яке, як стверджують, проводить ритуали в лісах неподалік. Це товариство, здається, пов'язане зі старими легендами про прокляття, які ти згадував. Вони, здається, прагнуть відновити зв'язок із древніми силами, що існували на цих землях задовго до приходу білих людей."

Вона знову зосередилася на своїй записній книжці:

"Мені вдалося знайти кількох свідків, які бачили людей у дивних костюмах, схожих на священницькі. Вони збиралися вночі біля парків, де ти помічав ті дивні вогні. Один зі свідків навіть стверджував, що чув щось схоже на спів або чаклунські заклинання."

Аліса закрила записну книжку і подивилася на Джейкоба:

"Я вважаю, що ми натрапили на щось дійсно велике і небезпечне. Якщо це ті ж люди, які малюють символи і проводять ритуали, то вони можуть мати доступ до сил, які ми ще не повністю розуміємо. Нам потрібно діяти обережно і бути готовими до всього."

Вона видихнула і знову глянула на Джейкоба з надією на його підтримку: "Я не впораюся з цим сама, Джейкоб. Мені потрібна твоя допомога, щоб докопатися до правди і зупинити це, перш ніж хтось ще постраждає."

Аліса нахилилася ближче до Джейкоба, її голос став тихим і загадковим, ніби вона ділилася найпотаємнішим секретом:

"Є ще один момент, про який я не можу не згадати. Багато з тих, хто зникав, згодом знаходили. Але ось що дивно — вони не пам'ятали нічого про своє зникнення. Вони не могли пояснити, де були і що з ними сталося. Їхня пам'ять, здається, була стерта або заблокована. А ще, їхня поведінка... Вони стали зовсім іншими. Їхні близькі помічали, що вони стали відстороненими, холодними, ніби більше не були тими людьми, якими були до зникнення. Деякі навіть почали вважати їх схибленими."

Вона зробила паузу, поглядаючи на Джейкоба, щоб оцінити його реакцію, а потім продовжила:

"Є кілька випадків, коли такі люди поверталися до звичайного життя, але їхнє оточення відчувало, що з ними щось не так. У них ніби були замінена особистість. Почали уникати спілкування з друзями та родичами, виявляти інтерес до дивних речей. У деяких з'явилися нові звички, які раніше їм не були властиві."

Аліса знову глянула на Джейкоба, її очі світилися занепокоєнням і цікавістю:

"Що, якщо ці люди стали інструментами в чиїхось руках? Що, якщо за цими зникненнями ховається щось більше, ніж ми можемо собі уявити? Нам потрібно дізнатися, що відбувається, поки не стало занадто пізно."

Вона зробила паузу, ніби обмірковуючи, чи варто продовжувати. Врешті-решт, вона подивилася прямо на Джейкоба, її голос став ще тихішим: