Дані Балл - Заручники шлюбу, Дані Балл

Денис

Завтра ми з тобою подаємо заяву на розлучення.

- На розлучення? 

- Звичайно. Ти не забула, що ми маємо одружитися знову? Для цього потрібно спочатку розлучитися.

- Так, точно. Зовсім з голови вилетіло. За цими всіма справами я взагалі забула за все інше. 

- А є між іншим дуже важливі події. І одна з ним, це дата нашого весілля, ми досі не визначились з нею і ти обіцяла подумати.

- Так-так, ще й дата. Треба подивитись розклад. Може через три-чотири місяці?

- Тобто, ти будеш ходити незаміжня весь цей час? Ні, так не піде. Даю тобі максимум два місяці, це все на що я згоден.

- Що я встигну за цей час? Це мало.

- Сукню ти встигнеш знайти, це основне. Так, що більше часу і не треба.

- Який ти нетерплячий, невже декілька місяців змінять щось?

- Все що стосується тебе, я не можу відкладати надовго, тим паче одруження. Так що, нічого не хочу чути, в тебе є два місяці, я чекаю від тебе дату. Завтра подаємо заяву, за місяць думаю нас розлучать, там можна і другу заяву подавати. Взагалі декілька місяців  дуже багато, щоб ти не буда моєю друдиною. Тобі пощастило, що ти мене відмовила домовитись, щоб нас зареєстрували наступного дня.

- То вже занадто, мабуть і так працівники РАГСУ дуже здивуються. 

- Це їхні проблеми, якщо вони не розуміються на справжньому коханні. І досить балачок, йди вже до мене, ти занадто багато працюєш, я майже тебе не бачу вдома. 

Вирішивши всі наші питання з Ліною, побувши трохи разом, ми відправилися перевіряти підготовку до вечірки на честь оновлення готелів, або як я вважаю для нової керуючої, тобто моєї дружини. Відколи ми одружилися, моє життя повністю змінилося - з'явилося стільки справ, які я інколи не встигаю вирішувати. Раніше навіть не підозрював, що життя може бути таким активним. Та мені до вподоби, що в нас з Аделіною є спільні справи, не завжди приємні - такі як судові засідання і все що з ними пов'язано, так все ж таки. Ця дівчина від початку зробила моє життя іншим, з першої зустрічі на барі, з її невдоволення моєю поведінкою. Вона відкрила в мені щось нове - почуття, емоції. Здається раніше я не знав, що це таке. 

До вечірки все було підготовлено. Планувався приємний вечір в майже сімейному колі. Та окрім наших близьких, були друзі і колеги наших батьків, якісь знайомі, люди яких я взагалі вперше бачу. Аделіна хотіла, зробити маленьку вечірку, та батько наполіг на більших масштабах, на його погляд це принесе нам тільки користь в майбутньому. Він завжди робить свята чимось грандіозним, це не дуже мені подобається, та зараз це справді потрібно.

І коли вечірка була в розпалі, я зрозумів що все не дарма, виявилось, що люди проявляють неабиякий інтерес і прийшли сюди не лише смачно поїсти і випити. Ніколи не думав, що готелем можуть так цікавитись. Аделіна зробила невелику презентацію створення цього місця і гості мали зацікавленість. Ще й соціальні мережі підключила, це мало успіх - купа відміток, різних розповідей. Моїй дружині зовсім не місце в банку, як виявилось - вона чудовий менеджер з розвитку.

- Ти бачив  з ким прийшла Леся? 

- Вдале, вибач, та мені все одно з ким вона прийшла, хоч з прибульцем. - Цей хлопець лише годину не а вечірці, але полонину цього часу постійно говорить про Лесю.

- А я все одно тобі скажу! Вона прийшла зі своїм, бляха, хлопцем.

- Мати моя рідна і що з того?

- А ти знаєш хто її хлопець?

- Віриш? Взагалі не цікавить ця інформація.

- А я тобі скажу! Це Артем Сіренко

- Тьома Сірий? Оце в неї і смак. Що поробиш. - Я розвів руками, хоч мене взагалі не цікавить особисте життя цієї дівчини.

- Як це - що поробиш? Він козел і бабій.

- Вона сама може вирішити з ким зустрічатися. 

- Тобі зовсім байдуже з ким подруга твоєї дружини?

- Абсолютно. Слухай, якщо ти так переймаєшся, то скажи їй, щоб вона кинула того придурка і зустрічалася з тобою.

- Ти дурний? Я не хочу зустрічатися з Лесею. 

- Ну тоді якого біса ти причепився з цим до мене? Що ти хочеш взагалі?

- Поговори з Ліною, нехай поговорить зі своєю подругою в решті решт. 

- Припини нести дурню, ні з ким я не буду говорити. Якщо тебе не влаштовує щось - вперед. Я не збираюся вирішувати твої проблеми.

- В мене немає проблем. Де тут алкоголь взагалі? Від тебе ніякої користі, піду краще щось вип'ю. - Останнім часом Влад не в собі, постійно знервований, дивно реагує на Лесю. В нього ніколи не було серйозних стосунків з дівчатами, лише якісь випадкові зв'язки і його увага до подруги моєї дружини насправді дуже неочікувана. Я бачу, що вона йому подобається, та він ніколи в цьому не зізнається.

Після закінчення вечірки всі близькі звичайно залишились на ночівлю в готелі.  На ранок планувався сімейний сніданок, то ж Ліна не хотіла відпускати батьків, для неї це були особливі дні і вона хотіла їх розділити з ними. Я її розумію, не маючи практично ніякої підтримки, це була чудова нагода надолужити все. Це все мені нагадало наше фальшиве весілля, коли після святкування ми залишилися в одному номері і я, як останній козел пішов до своєї колишньої. Бовдур! Гидко від самого себе.

- Ти задоволена сьогоднішнім днем? 

- Дуже! Навіть не думала, що вечірка матиме такий успіх. 

- Це чудово, ти зробила дуже багато роботи для цього. В тебе все вийде!

- Ти дійсно так вважаєш? 

- Звичайно, навіть не сумнівайся. З твоєю завзятістю ти досягнеш всього, чого тільки побажаєш. 

- Дякую тобі за підтримку. Ти не уявляєш як для мене важливо.

- Знаю. - Я обійняв Аделіну, готовий захищати її від будь-чого і підтримувати самі неочікувані ідеї.