Наталі Лев - Втрачена. Боротьба за щастя, Наталі Лев

- Гаразд, - кивнув Гамріз та вийшов.

- Де ці докази? - запитав Фармер в Алекса.

- Вони залишились на території зграї. Я не думав що вони зараз знадобляться, - він кинув на мене швидкий погляд і продовжив говорити зі старійшиною, - мені потрібно зв'язатись з бетою, щоб він їх вислав. Запис надійде негайно, решту доведеться почекати приблизно добу.

- Гаразд, телефонуй беті. Ми зараз переглянемо запис.

Фармер незрушився з місця, очікуючи дій Алекса.

- Перепрошую, старійшино, але всі наші девайси ми залишили в охорони, перед тим як зайти сюди.

- А точно, - Фармер дістав телефон та віддав розпорядження принести наші смартфони.

Ми очікували мовчки, старійшина пильно розглядав мене. Я почала нервуватись. Що ще він хоче від мене? Зараз відчуваю себе піддослідною мишею, яку вивчають під мікроскопом.

- Ви ще щось хотіли запитати,старійшино? - запитала більше не взмозі витримувати його погляд.

Відчула на собі важкий погляд Алекса. Я пам'ятаю що він говорив не починати розмову першою. Та й хіба я можу вже ще більше погіршити власне становище? А витримувати таке споглядання не було сил.

- Хм, в мене ще багато питань... Намагаюсь зрозуміти як таке можливо.

Я знову не зовсім розумію про що саме він говорить. І щоб не відповісти невпопад, як першого разу вирішила уточнити.

- Про що саме ви говорите, - запитала в нього.

- Як ти спромоглась встановити зв'язок так швидко? Ти сильна вовчиця з древнього роду та все ж пройшло замало часу. Деякі вовки навіть обернутись не завжди можуть на першу повню, а ти ще до третьої вже опанувала звіра і це навіть не потребує підтвердження, адже ти вже вагітна, а це найкращий доказ. То ж скажи як ти це зробила?

- Непрості обставини змусили, - глухо відповіла, відвівши погляд.

- Он як, виходить не з власної волі...

Так незвично спілкуватись із цим старійшиною. Він зовсім не проводиться зверхньо як Холлі. Ніби спілкуюсь із давнім приятилем сім'ї. 

З них усіх він мені найбільше сподобався, не дивно що батько з ним товаришував. Відкритий, не боїться визнати власну помилку, не відчуваю в ньому підступу. Старійшина Азії ж пихатий, Австралії - буркотун, про старійшину Європи взагалі мовчу, підлий, підступний, зверхній. Ще не зовсім вдалось зрозуміти старійшин Африки та Південної Америки, але вони теж не викликали особливої прихильності.

Нам принесли телефони, Алекс швидко зв'язався з Лютим і отримав переданий запис Фармеру. Не розумію чому Алекс не зберіг його в хмарному сховищі, може не вважав надійним.

Після цього нас взяли під варту і відведи до однієї з кімнат резиденції. 

Не знаю скільки доведеться провести тут часу. І що нас очікуватиме далі. Та я не втрачаю надії на вдале завершення.