Наталі Лев - Втрачена. Боротьба за щастя, Наталі Лев

Життя виявилось не таким як я його собі уявляла. Мені довелось зіштовхнутися з суворою реальністю прихованого світу перевертнів. Я хочу просто спокійно жити зі своїм коханим Альфою. Але доведеться докласти зусиль, щоб вибороти право на це. Та я тепер володію силою перевертня, сподіваюсь, мені цього буде достатньо, щоб впоратись з усіма труднощами.

1

Зграя потроху оговтувалась. Життя знову потекло у звичайному темпі. Алекс повернувся до своїх обов'язків Альфи зграї. Я ж інколи виконувала роль його бети, бо Лютий не міг цього зробити.

Він повністю одужав, але досі так і не відчував свого вовка. Йому ввели всі дози сироватки, виготовленої з моєї крові, що залишились, але це не змінило ситуації.

Можливо його звір пробув занадто довго замкненим у середині і тепер йому нічого не допоможе. Хоча ми всі очікували наступної повні, залишалась примарна надія, що коли зв'язок зі звіром найсильніший, Лютому все ж таки вдасться знову пробудити його.

Стосунки з Алексом в мене були дещо напружені. Я не могла змиритись з тим щоб він керував моїм життям. Я його звісно, безмежно кохаю, але не збираюсь через це беззаперечно в усьому коритись. Я навіть уявити собі не могла, що означає бути парою Альфи. Мене дратувала його диктаторська манера спілкування зі мною. Проте в наших сварок був і свій плюс, примирливий секс після цього просто неперевершений.

- Годі мені наказувати. Я не збираюсь постійно сидіти вдома, як більшість інших вовчиць і виходити тільки щоб виконати твої доручення. - обурювалась Алексу, - хіба не ти говорив, що перевертні йдуть в ногу з часом, що за середньовічні замашки.

- Ліка, ти поводишся по дитячому, - втомлено, з нотками роздратування мовив Алекс.

- Алексе, я й так йду тобі на поступки, я вже облишила навчання у своєму університеті, але ти не замкнеш мене в чотирьох стінах свого будинку. Я повинна бути готовою, якщо старійшини знову вигадають як нам зашкодити.

Я дійсно вирішила не завершувати розпочате навчання, але рішення прийняла не тільки тому, що так хотів Алекс та йому я цього не говорила. Нехай потішить своє самолюбство.

Я не можу так на довго залишати Алекса та зграю. Особливо коли очікую якогось підступу від старійшин.

Але й зовсім полишати ідею отримати вищу освіту, я не збиралась. Не планую ставати домогосподаркою, як це робили більшість тутешніх вовчить, після створення сім'ї. Шкода звісно двох витрачених років на юридичному. Та я вирішила розглянути, як варіант, факультет кібербезпеки та програмування, місцевого університету. 

Я задумалась над зміню освіти ще тоді, при спробі втекти звідси. Ця освіта тепер буде мені кориснішою і є можливість працювати віддалено за спеціальністю. З точними науками я проблем не маю, то чому б не спробувати? Але не зараз. Я не можу відволікатись, доки наді мною нависла загроза старійшин.

- Тобі потрібно заспокоїтись, ти занадто бурхливо реагуєш на дрібниці. - продовжив наполягати на своєму Алекс.

- Дрібниці?! То значить важливі речі для мене, для тебе значить дрібниці! - він не розумів, як я почуваюсь через його вчинок і це страшенно злило. - Ти без мого відома втручаєшся в мої плани і це ти називаєш дрібницями?! Ти скасував мої заняття з тхеквондо, бо тобі не сподобався вчитель. І через що, знову безпідставні ревнощі чи якась інша причина, неохоче мені розповісти? Але вже вибачай, тренера жінку я не змогла тут відшукати, - я розпалювалась все більше, він мене зовсім не хоче чути і знову вирішує все за мене. 

А говорив, що всі рішення ми будемо приймати разом. Та це мабуть стосується тільки моїх рішень, щоб я їх обговорювала з ним, а власні він ухвалює без моєї участі. Альфа у всій своїй красі.

- Тобі не потрібні тренування. В разі небезпеки я тебе захищу, але якщо вже так дуже прагнеш, я сам зможу прекрасно тебе тренувати і з урахуванням особливостей перевертня. Тобі не потрібні ці людські вчителі.

- Ні, мені це необхідно і саме тхеквондо найкраще для мене підходить. Я продовжу ним займатись, хочеш ти цього чи ні. Я не можу покладатись на чийсь захист, я повинна вміти постояти за себе. І тобі доведеться з цим змиритись. А з тобою я й так вже тренуюсь у вовчій подобі і мені цього достатньо від тебе.

Алекс загарчав, не взмозі стримати лють. Він не звик щоб йому перечили. Та на мене це вже не справляло враження. Так, він Альфа і вимагає беззаперечної покори його волі. Але я теж домінантний вовк і мені важко себе стримувати, щоб не противитись йому, коли він намагається контролювати кожен мій крок.

Я закотила очі та вийшла з кімнати. Нам обом потрібно охолонути.

Я взяла сумку зі спортивним одягом та попрямувала до тренувальної зали. 

Віднедавна я вирішила, що мені варто зайнятись, скажімо так, саморозвитком. Я посилено тренувалась, як у вовчій подобі, так і людській. Я не повинна залежати від чийогось захисту чи покладатись на везіння. Мушу стати сильнішою.

В людській подобі я слабка, практично беззахисна. А раптом я не матиму можливості обернутись у вовчицю, а потрібно буде захищатись. Мені важко давалось використовувати силу перевертня не обертаючись вовчицею. Це скоріше виходило випадково. Я легко могла користуватись чуттями вовчиці, але збільшити власну силу, витривалість чи швидкість я не вміла. 

Я пригадувала той випадок з Айзеком у лісі, коли він швидко наздогнав мене при втечі від нього. І потім будучи ще людиною легко уникнув моєї та материної атаки, коли ми були вовчицями. Тоді це мене здивувало, але не було часу з'ясовувати причини такої спритності. 

Як я нещодавно дізналась, це все через можливість перебирати силу перевертня на людське тіло. Та я, чомусь, ніяк не могла цього опанувати. 

При кожній спробі в мене відразу починалась трансформація у вовчицю. Лиш кілька разів мені вдалось використати її швидкість у людській подобі і то я тоді не зовсім усвідомлювала, що роблю через сплекс емоцій. Простіше кажучи, в мене все добре виходить, коли я дуже розлючена, доведена практично до межі. Я засвоїла, що емоції у перевертня - це ключ до його сили.

Тож бойове мистецтво для мене хороший вихід. 

Я вагалась яке саме мені обрати. Та я врахувала свою статуру і те що це мені потрібно змагатись з сильними перевертнями чоловічої статі, бо жінки перевертні зазвичай взагалі не бойові. 

Я й тут стала винятком, інколи ловила несхвальні погляди на собі. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍