Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан

   Леа не стала розвивати заперечення на цей аргумент.

   — А це, — вона показала на мереживні трусики з бюстгальтером, — не відповідає моєму смаку.

   — З якого це часу у безстатевого гіноїда з'явилися смаки до жіночого одягу? — щиро здивувався Алекс. — Хіба тобі не повинно бути байдуже?

   — Гармонія в природі – це категорія, що має раціональне визначення, вона поєднує в собі природні закономірності з синергетичною доцільністю. І ще у безстатевого гіноїда є фізичне тіло, що має цілком конкретний набір фізичних властивостей та параметрів, у тому числі й тих, що визначають стать. Інтелект будь-якої істоти проходить процес когнітивного втілення та фізичної адаптації зі своїм тілом, утворюючи з ним стійкий психофізіологічний конструкт, який дозволяє максимально ефективно взаємодіяти не лише з фізичним, але й соціокультурним середовищем. Розуміння гармонії та застосування її щодо свого тіла є одним із компонентів цього психофізіологічного конструкту. Можна висловитися інакше й лаконічніше: естетика – це раціонально.

   — Ну гаразд, гаразд, — думка про те, що машина з цілком таким собі серйозним виглядом підбирає для себе жіночу білизну, викликала в Алекса сильне бажання розсміятися, але він стримався, — це можеш не перевдягати, якщо воно не в твоєму стилі.

   — І ще, — Леа взяла в руки пояс для підтримки панчох, — я не знаю, як це одягати.

   — Виявляється, і у твоїй програмі є серйозні недоробки. Вона володіє величезною ерудицією та може вирішувати найскладніші наукові завдання, але не може одягнути пояс для підтримки панчіх.

   — Я знаю для чого він, і знаю, як він діє, але ніколи його не одягала. Як його правильно орієнтувати? І ще необхідно відкалібрувати координацію точного застіблення задніх резинок без додаткового візуального огляду. Це не означає, що я не зможу його одягнути, але є ймовірність, що це не вийде правильно з першої спроби.

   — Тобі пощастило, мені неодноразово доводилося бачити наживо цей процес. Я тобі допоможу з орієнтацією та калібруванням цієї складної деталі, — Алекс вже не зміг утриматись від посмішки.

   Леа зімітувала на своєму обличчі докірливий погляд:

   — Не треба думати, що я не розумію, коли з мене глузують.

   Алекс на мить розгубився, він дійсно не очікував такого прояву рефлексії від ШІ:

   — Вибач, не буду, якщо це тебе ображає, — виразно промовив він, зберігаючи при цьому певну частку іронії у своєму тоні.

   — Мені байдуже. Мене це не може ображати, у мене немає емоцій, — незворушно пояснила Леа. — І ще, мені потрібно прийняти душ, — Леа підняла та нахилила трохи набік своє личко, демонструючи таким чином неналежний рівень бруду на ньому.

   Алекс зняв з неї кайданки та провів у душову, котра теж знаходилася наприкінці коридору навпроти кімнати з написом «BDSM». Мамонт, нагадуючи охоронця, скрізь тінню слідував за нею, зберігаючи безпечну дистанцію.

   Після душа Леа переодяглася. Допомога Алекса з поясом таки виявилася не зайвою. Потім вона спритно залізла у вибрану для себе клітку, і Алекс повісив замок на її дверях.

   — У нас з Мамонтом ще є справи, — сказав він. — Я маю залишити тебе одну. І з метою безпеки я мушу тебе деактивувати на деякий час. Ти готова?

   Леа прийняла більш стійке сидяче положення, спершись на прути клітки. Підібгала до грудей ноги та поклала голову на коліна:

   — Так, я готова.

   — Нуль-три-дванадцять, команда до виконання, стан гібернації, — віддав команду Алекс.

   Операційна система Леа розпізнала команду, деактивувала штучний інтелект, скинула дампи пам'яті на SSD диск, та передала керування мультиконтроллеру, знеструмлюючи системний модуль. Леа заплющила очі та відключилася.

   Алекс розгорнув свій ноутбук, який весь час носив із собою в сумці з ременем через плече, і під'єднався через Wi-Fi до мультиконтролера системного модуля Леа. Мультиконтролер відрапортував про свій статус, підтвердивши режим гібернації системного модуля. Алекс закрив дисплей ноутбука, вимкнув світло та зачинив на замок двері з написом «BDSM».

•••

   Алекс розташувався навпроти клітки, де перебувала Леа у стані гібернації. Вона залишалася у тому ж положенні, що він її залишив. Він розгорнув свій ноутбук, і зв'язок через Wi-Fi з мультиконтролером встановився швидко. Він перевірив статус системного модуля та відправив команду на завантаження операційної системи. Однак завантаження чомусь зайняло цілих чотири хвилини замість двох. Алекс переглянув покроково логи і не виявив жодних відхилень та помилок. Дивно, куди пішли ще дві додаткові хвилини? Поки він розмірковував, Леа підвела голову та розплющила очі.

   Перед нею на обтягнутому чорною шкірою квадратному троноподібному кріслі з прямими підлокітниками та грубими ніжками, вирізаними у вигляді ніг копитної тварини, сидів Алекс. Метрах за шість на такому ж кріслі, але обладнаному ще системою ременів для бондажу на своїх підлокітниках та ніжках, сидів Мамонт зі своєю гвинтівкою.

   — Після опівдня ми можемо вирушати в дорогу, — поінформував Алекс. — Зізнаюся, що при виборі способу провести вільний час між відпочинком та спілкуванням з тобою, я вибрав останнє. Ти кумедна та цікава, і моя зацікавленість тобою зараз сильніша за інше.