Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова

— Переживаєш, що він може собі когось знайти? — запитав одного разу дідусь.

— Ні, — відповіла майже пошепки, — я ж бачу, як він на мене дивиться. Я вчуся йому довіряти. У нього було багато можливостей попрощатися зі мною і знайти когось свого віку. А він чекає, поки я виросту.

— Ну, рідна, менше тридцяти років залишилося і ти зможеш почати зустрічатися.

— У вісімдесят ще неповнолітні, тато буде проти і в Алекса можуть бути проблеми.

— Гаразд, трохи менше сорока!

— І потім, я ж піду ще в академію...

— Ой, я тебе благаю, що тобі ця академія! Відпочинок суцільний! Тобі всього п'ятдесят три, а ти вже знаєш більше, ніж випускник академії, і маєш реальний досвід. І взагалі, хочу тебе порадувати, нас із тобою відправляють у містечко, де Алекс служить. Але ти з ним у цьому вигляді не зможеш побачитися.

— У чому підступ?

— Тобі потрібно буде прикинутися дикою кішкою. Ти в обороті схожа на дорослу степову кішку. Особливо з твоєю худорбою у звіриній іпостасі! І ти повинна будеш постежити за однією людиною. Примудритися її подряпати, і щоб тебе при цьому не побили.

— А дряпати навіщо?

— Тобі кігті перед цим оброблять спеціальним складом, що потім дасть змогу відстежити переміщення цього суб'єкта. Тільки в жодному разі не облизуй лапи. Коли впораєшся, підеш до будь-якого дерева і пориєшся в землі, і це трохи зчистить склад, що залишився. Після поточиш кігті об дерево, і ми зрозуміємо, що ти впоралася. Можеш навіть на дерево залізти і відсидітися там.

— Ми потім підемо в сусідню державу?

— Навіщо?! — здивовано запитав дідусь Севір.

— Ам... значить, цього наказу не було ще. Оу, у мене було видіння вночі, а я навіть не зрозуміла. Загалом, я бачила "уві сні" як паразитам вдасться відкрити портал і якщо ми не втрутимося, то темні у великій кількості прийдуть у цей світ. Уві сні я бачила, що потрібно зробити, щоб мінімізувати проблеми.

— Я доповім. Запиши ведіння на артефакт.

— Угу.

Я була права у своїх відчуттях. Після завдання з дряпанням незрозумілого мужика, ми з дідусем вирушаємо до сусідів. І я ламаю всі плани щодо порталу. Дорослі були, м'яко кажучи, не в захваті, що це я повинна буду зробити. А батькам ми про це навіть не заїкалися.

— Ми не самогубці! — заявив Севір дружині — Маїта такий скандал нам влаштує, що навіть правитель її не переконає.

— А дядечки на побачення пішли, — повідомила я, дивлячись у вікно.

— Звідки ти знаєш? — здивувалася бабуся, а потім зітхнувши запитала — І як тобі їхні пасії?

— Ну, цих заміж не покличуть. Але хоча б уже зрозуміють, чого вони від жінок хочуть і що хочуть бачити в дружинах.

— Ти знаєш, кого вони оберуть?

— Навіть дивитися не буду!

— Марто, кохана, у неї твій характер, — проворкував дідусь Севір дружині.

— Я їсти хочу! І на полювання!

Рідні переглянулися і відпустили мене з Ніком. Він виступав у ролі няньки і наставника. І анітрохи не ображався, що за мною просять наглядати. Зловила кролика і задумалася, як я його хочу вжити. Нік гаркнув на мене і став їсти свою здобич сирою. Наслідувала його приклад. Після вирушили до фортеці, і я вилизавшись, забралася на ліжко, на покривало. Кігтями стягнула його до себе, і зробивши собі гніздо з пухнастого пледа, вліглася спати. Бабуся за годину зайшла провідати мене і ледь торкаючись погладила по голові. Тихо муркотнула і продовжила спати.

— Моя маленька дівчинка, яка ж ти красива. На добраніч, моє кошеня.