Дані Балл - Заручники шлюбу, Дані Балл

- Дано, ми все надолужимо, все попереду. -  Я взяла жінка  за руку, наче обіцяючи, що все буде добре. 

- Я б була дуже рада, якби ми зустрічалися хоч іноді. Ми могли б розмовляти про всякі дрібнички.

- Я не проти, це буде чудово. Мені також хочеться якихось дівочих посиденьок. Ще хотіла спитати - ти розповіла Дмитру Андрійовичу про мене?

- Ні. Я хотіла спочатку дочекатись твого рішення, щоб марно не обнадіювати його. Я не хотіла, щоб він вдруге втратив доньку. Та і його треба підготувати, це не звичайна інформація, яку кажуть за сніданком без підготовки. Якщо ти захочеш, я відразу йому скажу про тебе.

- Я хочу... Я хочу познайомитися з рідним батьком і братом. Влад завжди чудово до мене ставився, захищав, підтримував, наче знав що він мій брат, думаю з ним не буде проблем, а от з Дмитром Андрійовичем...

- Він зрадіє, що має доньку. Навіть не сумнівайся.

- Може б ми якось зустрілися разом з Дмитром Андрійовичем і з тобою. Не впевнена, що зможу залишитися з ним наодинці. Я навіть не знаю про що з ним говорити. Це незвичний досвід - вперше знайомитися зі своїм батьком в двадцять два роки.

- Так, звичайно, ми зустрінемося разом, я підготую Дмитра. Він зрадіє.

Я сподіваюсь, що все складеться і ми порозуміємося з Дмитром та Владом. Хоч Дана мене заспокоює, що все буде добре, та я все одно хвилююсь.