Kara Star - Світ моїх фантазій, Kara Star

Пальці. Його. Маленької. Дівчинки.

Він впав на коліна і закричав. Закричав так, ніби втратив найважливіше у своєму житті. Але так і було! Це була найважливіша дівчина, душа, істота, посмішка у його житті. Найкоханіша, найулюбленіша, найпрекрасніша, а тепер її можна збирати по останкам...

Він втратив хвилини, години, дні. Ноги плелись по паркеті за новою бутилкою. На столі стояли залишки його коханої, які він понаходив тої ночі. 

— Чортове 22 вересня, яке забрало мій найцінніший скарб! Одін! Як же їй було боляче! Вовки... Серйозно, вовки?! Ті, кого вона любила всією душею, її і погубили! Я.. її погубив... — хлопець виривав волосся на своїй голові від тієї болі, яка топила його. 

Плакав і кричав, кожен раз, як згадував її обличчя, тільки є одне но: він його не забував, ні на секунду. 

— Бідна Татіана... Як я повинен їй сказати, що її дочка...мертва?! — швирнув стакан об двері.

Кожний новий день зливався із попереднім, і відчувався як глибока яма, в якій лежала Кірілла. З цієї ями вийти легко, але не для нього. Щось кололо всередині так, що, здається, допоможе тільки смерть. 

Пройшов рік, в кошмарах, сльозах, криках. Хлопець навіть перестав нормально їсти, через що дуже сильно схуд.

Очікування завжди перевищує сьогодення. 

Кеншін чекав допоки випустять обідчиків його дружини і ловив їх по одному. Кожний получив по заслугам і був змушений відчути найгіршу біль у світі — кровавого орла. Тіла були облиті бензином і попелом відправились в пекло, як Кеншін зібрався на охоту, виловлювати таких, як вони, щоб зробити світ кращим. Заради неї.

~THE END~