Д'єго Калб - Сон. Наука сну, або Пробудження після неспокійної ночі

гіпоталамуса — вентролатеральною преоптичною зоною, відповідальною за не-REM-фазу і за те, щоб ми заплющили очі для сну. З цією метою вона уриває сигнали нервової системи, що передаються під час неспання; таким чином ми засинаємо так, мовби нас заколисують, але в хімічний спосіб.

Уві сні чергування фаз REM і не-REM контролює зона, розташована між мостом стовбура головного мозку та середнім мозком (структурами, які сполучаються з мозком приблизно на рівні шиї), що активує або притлумлює інші зони мозку. Відтак, коли ми спимо, наша голова працює значно інтенсивніше, ніж ми могли б уявити. До того ж уся ця діяльність мозку може придатися для інших речей.

От трохи посплю й знайду рішення

Як ми вже зазначали, сон потрібен нам, аби наш мозок відпочив й узявся за виконання своїх функцій. Але водночас було б вельми небезпечно цілковито втратити контакт із зовнішнім світом; ми б зробилися легкою здобиччю для першого-ліпшого хижака, а, як відомо, іноді життя залежить від того, щоб тебе не з’їли.

Щоб вирішити цю проблему, наша нервова система дбає, аби мозок відпочивав, не наражаючи на небезпеку наше життя. Чимало вчених вважають це однією з функцій REM-фази сну. Впродовж цієї фази наш мозок тримає напоготові рухову, сенсорну та емоційну системи, щоб вони могли діяти в разі нагальної потреби. REM-фаза виконує також інші надзвичайно важливі для нашого організму фізіологічні функції. Передусім вона регулює та підтримує в стабільному стані температуру мозку. А крім того, зрештою ми можемо навчитися користуватися телескопом або вивчити партитуру якоїсь пісні.

Часто, засинаючи, ми намагаємося пригадати, як щось зробити, а вранці — завдяки чарівній силі REM — маємо відповідь. Тому вважається, що ця фаза зміцнює недекларативну пам’ять, що забезпечує підсвідоме засвоєння різних навичок, таких як їзда на велосипеді, керування машиною чи в’язання.

Щоб дослідити цей феномен, деякі науковці вдалися до експерименту: вони попросили учасників доторкнутися до великого пальця кожним пальцем іншої руки й зафіксували, скільки часу тим для цього знадобилося. Потім дослідники проаналізували фази сну волонтерів і помітили, що REM-фаза тривала довше. Наступного дня вони завважили, що учасникам знадобилося менше часу для виконання цього завдання.

Інша група вчених спостерегла, що під час цієї фази задіяні ті самі протектори мозкової діяльності, що й під час опанування процедурного завдання, переважно у мозочку та різних зонах кори головного мозку, й серед них — у руховій.

Однак, на щастя, ми запам’ятовуємо не лише дії. Ми здатні пригадати, приміром, лінію нападу наших мрійливих снів (назва, наче спеціально придумана для цієї книжки) команди «Уракан», чемпіона 1973 року, й одразу, майже не замислюючись, вигукнемо: «Гаусман, Бріндісі, Аваллай, Бабінгтон і Ларроса»[20]. «Майже», тому що насправді, щоб згадати ці імена, ми повинні вдатися до так званої декларативної пам’яті, до якої вдаються свідомо і яка також пов’язана з REM-фазою.

Ця пам’ять залежить головно від гіпокампу, базової зони нашого мозку в тих випадках, коли навчання пов’язане з контекстуальною та просторовою інформацією. Численні дослідження довели, що ця структура активізується, коли ми навчаємося і в період глибокого сну, якому передує навчання. Крім того, було помічено, що, коли людину будили, перш ніж вона входила у REM-фазу, це негативно впливало на її здатність сприймати нову декларативну інформацію — вихідні дані, дати, імена тощо.

З іншого боку, дослідники виявили спосіб полегшити цей пов’язаний, на їхню думку, з емоціями вид навчання. Під час інших експериментів вони впевнилися, що REM-фаза допомагає зміцнити декларативну пам’ять у тих випадках, коли інформація містить якийсь емоційний компонент. Таке може відбуватися тому, що в цій фазі активізуються лімбічні та паралімбічні зони нашого мозку, які управляють емоціями.

Чимало людей зазвичай запам’ятовують дані, що асоцію­ються з образами, які видаються їм важливими. Існують курси, які на основі цих асоціацій та інших технологій сприяють покращенню пам’яті. Звичайно, щоб отримати бажаний результат, після лекцій треба добре виспатися (ніяких танців і happy hour[21] з однокурсниками в барах Буенос-Айреса[22]).

Утім, цій REM-фазі властиве й дещо особливо цікаве: це наші двері у світ снів, час, коли відбуваються неповторні, яскраві та вигадливі історії, що їх найбільші щасливці зазвичай згадують наступного ранку. Це особливий світ, в якому присутні елементи емоцій, руху та інстинкту, вироблені масою нейронів. І цей світ заслуговує на окремий розділ.

2. Таємні послання, притлумлені бажання, хімічні розряди, коди для виграшу в лотерею... На що пристанемо?

Навіть найнесподіваніший сон — це загадка, що приховує якесь бажання або його протилежність — страх.

Італо Кальвіно[23]

Давніші за Біблію

Колись дуже далеко й давно (а це інший спосіб мовити, що то сталося далеко) у великій єгипетській державі близько трьох тисяч років тому батьки, Яків та Рахіль, любили Йосипа над усіх синів своїх і, мабуть, саме через те одинадцять братів ненавиділи його. Якось, спонуканий бажанням зробити власний внесок у такий блискучий розвій родини, він не вигадав нічого кращого, як побачити сон, буцімто його сніп зачав уставати серед поля, а братові снопи вклонялися йому. А потім ще й сонце, місяць та одинадцять зір вклонилися йому.

І тоді зчинилася буча. Його звинуватили в зарозумілості й продали в рабство, і служив він царедворцеві фараоновому, аж поки опинився у в’язниці. Однак, здається, цей юнак, окрім того, що бачив дивні (й дещо мелодраматичні) сни, мав хист їх тлумачити. А товариші по ув’язненню — фараонові пекар та чашник — знічев’я оповіли Йосипові свої сни, і той попередив їх, що за три дні одного з них повісять, а другого — звільнять. Мовлено — зроблено. Вірніше: вві сні побачено, витлумачено, справджено.

Через деякий час фараонові наснилися два дивні сни, в яких він бачив семеро колосків здорових та добрих і семеро тонких та спалених вітром, а ще семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, а тоді семеро корів бридких виглядом і худих тілом. А що звільнений з в’язниці чашник згадав про Йосипів хист, фараон вирішив випустити хлопця з в’язниці, і Йосип пояснив фараонові, що настануть сім літ достатку і треба скористатися з того й збирати збіжжя, бо потім ­настануть сім літ посухи і не буде нічого, крім запасу, що вони назбирають. І знову збулися його слова, і піднявся Йосип над єгипетським краєм. І, як це було в одному з найперших його сновидінь, брати вклонилися йому.

Як ви вже здогадалися, докладна версія цієї історії міститься в Книзі буття Тори чи то Старого Заповіту