Стівен Вільям Хокінг - Коротка історія часу

«Коротка історія часу» — знаменита книжка англійського фізика, космолога (мабуть, найвідомішого на сьогодні). Перше видання вийшло 1988 року, відтоді витримало понад двадцять перевидань англійською та понад десяток перекладів. Книжка трималася у списку бестселерів «Санді таймс» (Sunday Times) понад чотири роки, потрапила до «Списку найпродаваніших книжок» (певно, єдина науково-популярна книжка в цьому списку — продано понад 10 млн. примірників).

Фахівець із Всесвіту... Смілива наукова подорож до кордонів космосу («Ньюзвік»)

Ця книжка поєднує дитячу зацікавленість з інтелектом генія. Ми подорожуємо у Всесвіт Гокінґа, захоплюючись його розумом» («Санді таймс»)

Стежити за тим, як такий гострий розум розв’язує значущі проблеми — захопливий досвід («Санді таймс»)

Одна з найясніших наукових голів після Айнштайна («Дейлі експрес»)

[Гокінґ] може пояснити складнощі космологічної фізики, предивно поєднавши у викладі зрозумілість і доступність. Його розум надзвичайної сили («Нью-Йорк рив’ю оф букс»)

Майстерно («Вол-стрит джорнел»)

Чарівно й зрозуміло. (Книжка) мов сонячне сяйво («Нью-йоркер»)

Весело і зухвало. Безперечно, містер Гокінґ має природжений талант учителя, що допомагає йому просто, талановито і з добрим гумором пояснювати надскладні твердження через аналогії з повсякденного життя («Нью-Йорк таймс»)

Навіть тепер, коли він, безпорадний, сидить в інвалідному візку, його розум, здається, дедалі могутніше ширяє в безмірі простору й часу, відкриваючи таємниці Всесвіту («Тайм»)

Справді, щоб ідея Великого вибуху й початку Всесвіту була логічна й уявленна, він зробив найбільше за всіх інших фізиків після Айнштайна. Читач мимоволі розуміє: якби Айнштайн спробував був написати книжку для нефізиків, то вона, ймовірно, вийшла б саме така («Ньюздей»)

Корифей фізики, один з небагатьох теоретиків, що, можливо, от-от розгадає задум Божий («Лос-Анджелес таймс»)

Геніяльний, неповторний, трагічний і тріумфальний. Гокінґ веде нас крізь еволюцію сучасної космологічної думки: від Аристотеля й Коперника, через Ґалілео і Ньютона, аж до Айнштайна й, певна річ, самого Гокінґа («Сідні морнінг гералд»)

Стівен Гокінг

Коротка історія часу

Від Великого вибуху до чорних дір

Переклад з англійської

2015

К.І.С.

Перекладено за виданням «A Brief Historyof Time: From Big Bangto Black Holes», Bantam Books, відповідно до угоди з автором за посередництва агентства Writers House.

Видання підготовлено за сприяння Українського фізичного товариства.

© Stephen Hawking, 1996

Про українське видання

Книжка С. Гокінга «Коротка історія часу» — перша з серії найкращої світової науково-популярної [і навчальної] літератури SCEPTICA. Переклад книжки колективний. Він відбувався в рамках двох конкурсів перекладів науково-популярної літератури на форумі сайту r2u/e2u. До проєкту загалом долучилося понад десяток людей (нижче подано зареєстровані форумні ніки та імена учасників). Це насамперед перекладачі: Денис Тороватов (Подяки, Передмова, Розділ 1), Анатолій Хлівний (Розділ 2), Сондра (Розділ 3), Olesya_Gomin (Розділ 4), veta_veja (Розділ 5), Ганна Лелів (Розділ 6, Розділ 7), Андрій Рисін (Розділ 8, Розділ 12, Додатки, Глосарій), Юлія Панова (Розділ 9), Олена Щербак (Розділ 10), Людмила Хлівна (Розділ 11) і редактор Кувалда.

У проєкті також узяли участь: Дмитро Щербина — вичитування перших розділів; Юрій Марченко — переговори з правовласником та інша організаційна робота.

Декілька слів стосовно термінології і написання слів іншомовного походження. Тут основні орієнтири були: Український правопис (1928), Термінологічна правописна конвенція (1993), Український правопис (Проєкт-99) і Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки) О. Кочерги і Є. Мейнаровича, 2010 (http://e2u.org.ua). Втім залишилися деякі питання щодо перекладу низки слів/сполук, термінів як нових, так і давніших; щодо них зроблено декілька приміток; у тексті також є паралельні варіянти: часопростір/простір-час і пришвидшення/прискорення.

Висловлюємо щиру вдячність агентству «Райтерз гауз» та особисто Елові Цукерману за надання прав на розміщення безплатного електронного варіянта перекладу книжки для загального користування, Василеві Старку та Максимові Стрісі за допомогу в перемовинах із правовласником, Андрієві Рисіну — за оплату авторських прав, Ігореві Яловецькому — за фінансову допомогу; Ользі Кочерзі — за мовні зауваги та дискусії, Юрієві Степановському — за передмову, зауваги і примітки, Юрієві Слюсаренку — за сприяння.

Олександер Телемко

Дещо про Гокінга, його книжку та чорні діри, що не такі вже й чорні

Як сказав Джонсон, якщо ви знаєте, що вас завтра вранці повісять, це допомагає вам добре зосередитися. І він (Стівен) дійсно зосередився на своїй праці так, як я гадаю, не зміг би зосередитись у противному разі... Ні, ні, я не можу назвати його хворобу удачею. Але для нього хвороба була меншим лихом, ніж для більшості інших людей.

Ізобел Гокінг про сина

Стівен Гокінг мав щастя з’явитися на цей світ 8 січня 1942 р. в Оксфорді, куди його мати Ізобел та батько Френк втекли з Лондона від німецьких бомб. Було відомо, що німці вирішили не бомбити Оксфорд, бо Гітлер мав плани зробити в ньому свою резиденцію. Як згодом обчислив сам Гокінг, того ж дня побачили світ ще двісті тисяч дітей. Вважається, що генії народжуються у пропорції один до ста тисяч, і що тільки одному зі ста потенційних геніїв вдається реалізуватися. Двомстам тисячам людей, що народилися водночас з Гокінгом, пощастило: один із двох їх потенційних геніїв реалізувався. Ним виявився Стівен.

Ніщо не провіщало в юному Стівені генія, хіба крім деяких ознак: у дитинстві він розвивався ще повільніше, ніж Айнштайн, у школі вчився ще гірше, ніж Ньютон, а в університеті байдикував ще більше, ніж Ґете чи Байрон. Можливо, що Стівен Гокінг трохи хизується, коли про все це розповідає, але що краще, ніж почуття гумору, може підтримувати хвору людину, хвороба якої має страшну назву — бічний аміотрофний склероз? Відповідь на це, здавалося б, риторичне питання є: ще краще безнадійно хвору, повністю паралізовану людину може підтримувати безупинна, улюблена та плідна праця. Стівен Гокінг вже давно не може самостійно рухатись, не може говорити, не може їсти, але може бачити, може чути і слухати, а головне, може думати. Коли Гокінг у 21 рік враз довідався, що жити йому зосталося не більше ніж два чи два з половиною роки, він впав у розпач. Від самогубства його врятувала кохана дівчина Джейн Вайлд, в яку він закохався, ще не підозрюючи про свою смертельну хворобу. Молоді люди вирішили одружитися, вже коли Гокінгові поставили страшний діягноз.

Стівен Гокінг прожив уже на 50 років більше, ніж звичайно живуть за такої хвороби. І в цьому йому допомогла дружина Джейн і книжка «Коротка історія часу. Від Великого вибуху до чорних дір», яка зробила Гокінга багатою людиною. Всі ми знаємо, що хворіти тепер — це дуже дорогий спосіб проводити час. Тож неможливо собі навіть і уявити, скільки коштує підтримка життя у фізичному тілі Стівена Гокінга. Багатим йому необхідно було стати, щоб спростувати прогнози лікарів.

1982 року, коли Джейн порадила Стівенові написати книжку, щоб заробити грошей на платню для медичної доглядальниці, Гокінг уже три роки посідав Лукасівську катедру математики, найпрестижнішу катедру в Англії, яку з 1669 по 1702 р. займав Ісак Ньютон, а з 1932 по 1969 р. — славетний фізик Пол Дирак (Гокінг був лукасівським професором з 1979 по 2009 р.). Сім’я Гокінгів була в тяжкому фінансовому стані. Окрім інших витрат, треба було оплачувати навчання старшого сина Роберта та дочки Люсі у приватних школах. 1979 р. народився син Тім. 1981 р. Джейн захистила дисертацію і теж почала працювати, але й двох зарплат Гокінгам катастрофічно не вистачало[1]. І тут Гокінг учинив щось неймовірне: всупереч історії, яку розповів Ґарі Ліпкін, фізик Стівен Гокінг продемонстрував світові, що навіть лукасівський професор[2] може заробити дуже багато грошей. Сталося це завдяки книжці, присвяченій Джейн, яка вийшла у США та Канаді в квітні 1988 р. Слід сказати, що майже всі її герої — Ґалілей, Кеплер, Лаплас, Айнштайн, Фрідман, Гамов, Единґтон, Ландау, Файнмен, Пенроуз та інші у свій час написали чудові науково-популярні книжки, присвячені фундаментальній фізиці та космосу, але жодна з них (за винятком книжок Гамова про містера Томпкінса) не досягла такої слави, як Гокінгова.

Стівен Гокінг, попри свою дуже тяжку хворобу, все життя багато подорожував і продовжує подорожувати. Крім Австралії, він відвідав усі континенти, навіть Антарктиду. Він піднімався на повітряній кулі, літав у невагомості й уже забронював квиток на космічний суборбітальний