Маринка Черемних - Зустріч минулого: помилка юності чи кохання?, Маринка Черемних

4 розділ

Ніка

Я розрахувалася з таксистом та швидким кроком пішла до свого офісу. Годинник показував 9:30. Ну керівнику ж можна хоча б раз запізнитися. Сіла у ліфт, натиснула на 7 поверх, де знаходився мій та Міли кабінет, він у нас спільний, та полегшено видихнула. Я чомусь не можу перестати думати про Каріма, про нашу випадкову зустріч, він знову засів у моїй голові, як 5 років тому і я навіть не маю найменшого наміру викидати його звідти, бо зрозуміла, що я знову пропала. 

Залетіла фурією в кабінет, Міла вже сиділа на своєму робочому місці

- Привіт- я віддихалася та впала на своє робоче місце

- Подруго, я звісно все розумію, але де тебе чорти носили? Вигляд у тебе не дуже- запитала Міла та сіла навпроти мене

- Довга історія, але якщо коротко, то я вчора була у клубі, напилася до втрати пам'яті, навіть не пам'ятаю чого, і прокинулася у незнайомій квартирі- швидко розповіла я та викликала секретаря, що принесла деякі документи

- Тааак, і хто той щасливчик?

- Ти його не знаєш- Міла і справді ніколи в житті не була знайома з Карімом, я якось і не додумалася їх познайомити

- Симпатичний хоча б?- Міла вже сіла на своє місце

- Я тобі більше скажу, він ще й дуже сексуальний- я згадала його гарячі руки на своєму тілі, яке і досі горіло від його дотиків. А той поцілунок у шию... Боже, я залежна від нього!

- Ти схоже закохалася по вуха- припустила подруга

- Не верзи дурниць, в мене немає часу на такі банальні речі- закохалася, ще 5 років тому, а зараз мої почуття до чоловіка спалахнули з новою силою. Хочеться вже пошвидше вечора, щоб розповісти йому все, а потім з головою поринути у його сильні руки, втопитися у неймовірних карих очах та відчувати гарячі вуста на своєму тілі.

 

Карім

Ніка... вона та дівчинка, котру я покохав ще 5 років тому, але втік від своїх почуттів, як останній придурок заради її безпеки. І зараз доля подарувала мені ще один шанс на завоювання її серця, який я точно не втрачу та буду боротися за неї, скільки потрібно, а потім проживу з нею все своє життя.

Я завів двигун свого BMW та поїхав до офісу. 13-поверхова будівля, в якій вже кипіла робота, зустріла мене пустим ліфтом. Окрім мене та Максима, на 13 поверх майже ніхто не піднімається. По дорозі до офісу, я скинув йому ім'я та прізвище дівчинки, щоб детальніше пробив мені про неї. Я зайшов в кабінет

- Привіт, друже- я простягнув руку хлопцю, він стис її у відповідь.- Як там успіхи?

- Привіт, брате, все готово- роздрукувавши мені листок, я взяв, сів у своє крісло та став читати

"Ніка Олійник- 27 років, закінчила університет ім. Т. Г. Шевченка за сеціальністю "Психологія", працювала рік шкільним писхологом. Має свій клан, постачає зброю за кордон, рідко алкоголь. Провернула не одну справу, яка стосується саме перевезення товару через кордон. Головний конкурент- Олексій Олійник. У вільний від роботи час проводить дні у дитячих будинках та тваринних притулках, яким активно допомагає з усім, що вони потребують".

Я свиснув. Нічогенька інформація. Ось чому вона казала, що її чекають люди, що вже як 4 роки її батько являється головним конкурентом. Вразила інформація про дитячі будинки та тваринні притулки. 5 років тому ми часто з нею відвідували подібні заклади та разом допомагали керівникам з ремонтом, клітками для тварин, балували дітлахів різними солодощами. Сказати, що я в шоці- це нічого не сказати. Я забив адресу клану. Знаходиться неподалік від мого

- Брате- почав говорити Макс та сів навпроти мене,- це ж та сама Олійник. Навіщо тобі про неї інформація? Мені здається, що ти про неї і так все знаєш. Чи вирішив оновити спогади?- заграв бровами цей бовдур. В нього полетіла ручка, від якої він вдало відвернувся

- Чесно, це довга історія. Коротко скажу- вчора я забрав її п'яною до себе додому з мого клубу- подробиць цьому ловеласу не потрібно знати

- Ніфіга собі. І що було далі?- він зручніше сів на стільці. Дай йому в руку відро попкорну, він його з'їсть ще до того, як я почну йому все розповідати

- А далі тобі нічого не світить, йди працює- але Макс вперто сидів та гіпнотизував мене поглядом,- що ще?

- Це ж ти з нею 5 років тому мав відносини, думаєш я забув? Як вона відреагувала на твою появу?- все пам'ятає. Воно й не дивно, тому що ми разом провертали небезпечні угоди, загроза для Ніки була надто великою, я не хотів нею ризикувати, тому й покинув, але бачу, що зараз вона ризикує більше, ніж я

- Була дуже здивована. Макс, а почуття не зникли і ніколи не зникнуть. Ну не можу я ніяк викинути її зі свого чорного серця, вона як скалка у одному місці, тільки з нею я почуваюся таким... потрібним- тихіше сказав я. Я ніколи не був таким слабким як зараз, але тільки Макс мене зрозуміє, як чоловік

- Так чого ти і досі тут? Адреса ж офісу є, вперед з піснями!- плеснув друг у долоні

- А робота?

- А я тобі навіщо? Просто так, сиджу одне місце протираю?- Макс підняв брови до гори та підвівся, розстібаючи піджак.- Сьогодні немає нічого важливого, а з постачанням товару я і сам можу розібратися. Їдь до неї, впевнений, що вона буде рада тебе бачити

- Щоб я без тебе робив, сам не знаю. Дякую тобі брате- я потиснув йому руку та поплескав по спині. Рушив до дверей та вийшов. Макс крикнув:

- Квіти не забудь

- Не забуду, дякую ще раз- я сів у ліфт та поїхав на перший поверх. Швидким кроком попрямував до машини, розблокував, сів та поїхав до квіткового магазину. Її улюблені квіти- це троянди, колір взагалі неважливий. На годиннику було вже 13:30. А до скількох її робочий день? Ось цього я вже не знаю. На телефон прийшло повідомлення від Макса:

"Її робочий день до 17:00"- він що мої думки читає чи що?

"Дякую"- відправив я.

Я зупинився біля квіткового магазину. Замовив великий букет різнокольорових троянд. Замовлення пообіцяли зробити за 30-40 хвилин. Я в той час пішов в найближче кафе та замовив собі американо з молоком. Просидів пів години та пішов за своїм замовленням. Букет вийшов дуже гарним та трішки важким. 61 троянд це вам не жарти, для такої прекрасної дівчини мені нічого не шкода. Я розрахувався, поклав на заднє сидіння букет та поїхав до її офісу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍