Сніжний Василіск - Я виткав тебе з власного безсоння, Сніжний Василіск

Одною рукою підношу телефон динаміком до вуха, його глибокий голос ллється мені прямо в мозок, зриваючи черговий стогін. Іншою рукою хапаюся за узголів’я ліжка, грубіше й відчайдушніше врізаюся в затиснутий між мною та подушками “ліхтарик”. Хочу відчувати, як ти заповнюєш мене до країв. Тіло прошиває тремтіння, передвесник наближаючогося піку. 

“...багато ритуалів приховують у собі символіку, яка може бути розкрита тільки через уважне вивчення та аналіз….”

Вколочуйся в мене до синців від пальців на моїх стегнах, перебудовуй мої нутрощі, поки в мене в голові не запаморочиться і я забуду всі слова, окрім твого імені. Ховаю обличчя в подушці, щоб сусіди не прибігли на гучний стогін, тіло тремтить, від переповнюючого задоволення заклало вуха. Відео все ще відтворюється на повторі, звук м’яко стелиться кімнатою. Вдих, видих, тягнуся дістати вібратор і кидаю його на ліжко, нащупую телефон, закриваю відео і вимикаю додаток. По тілу розливається приємна втома. Треба сходити в душ, вимити іграшки і віднести постільну білизну до пральні, доки вологі плями не засохли. Боже, Сіріусе… Ти мене з розуму зведеш. 

Повертаюся додому із чистою білизною вже по темноті. Застеляю ліжко, встановлюю будильник. Заняття з самого ранку. Відчуваю себе втомленим, тому засинаю за лічені хвилини.