Роман Олійник (Argonayt) - Поклик З Минулого, Роман Олійник (Argonayt)

– Ви кохали коли одне одного тоді? – поцікавилася Юстина коли стара закінчила свою розповідь.

– Так, – без вагань відповіла Зося. – Тільки що з того? Обставини склалися так, що нам не судилося бути разом.

– А зараз ще маєте до цього чоловіка якісь почуття?

– Мабуть так, тільки що з того? Відтоді вже півтора десятка років промайнуло. Та і я вже в такому віці, що про таке смішно говорити.

– А він вас і досі кохає, – слова ворожки змусили зірватися з місця її клієнтку.

– Глузуєш зі старої? – гнівно просичала Зося. – Я тобі щойно довірилася, а ти вирішила взяти мене на кпини?

– Ні з кого я не глузую, і тим паче не збиралася брати вас на кпини, – з холодним спокоєм промовила чаклунка. – Вгамуйтеся і уважно слухайте що вам зараз скажу.

Як тільки-но жінка взяла себе в руки ворожка продовжила:

– Я не збираюся посвячувати вас в хитромудрощі свого ремесла. Ваше право вірити мені чи ні, але якщо хочете, то можу розказати те що нещодавно дізналася. То будете мене слухати?

– Так, – коротко відповіла стара.

– Максим Крушельницькій і досі вас кохає. Саме його поклики ви чуєте в своїх сновидіннях. Це його душа непокоїть вас весь останній час. Просить про допомогу.

– Він що, помер?

– Ні, але зараз знаходиться образно кажучи між цим світом й потойбіччям. Лікарі називають цей стан – комою.

– І що ж мені з тепер робити? – отетеріло прошепотіла схвильована стара.

– Це залежить виключно від вас. Можете поїхати до нього в лікарню та хоча б попрощатися. А можете ще трохи потерпіти, після смерті чоловік перестане надокучати вам уві сні.

– Де ж я знайду ту лікарню де він зараз знаходиться? – розгублено промовила жінка і благально глянула на ворожку.

– Конкретно вам не скажу, але маю таке відчуття що ця лікарня знаходиться порівняно недалеко від нашого села. Можливо в райцентрі, або найближчому великому місті. Думаю при бажанні вияснити це буде не надто складно. Оце все що я вам може зараз вам сказати. Як краще вчинити – вирішуйте самі.

Після того, як неабияк, спантеличена почутим, односельчанка важко попленталася додому, ворожка ще деякий час непорушно сиділа за столом. Сьогоднішній випадок насправді видався надзвичайно важким і виснажливим для неї. Довелося витратити чимало енергії та вміння щоб розібратися що й до чого. Нічні жахіття у старої не могли виникнути просто так. Складний обряд показав, що це хтось настирливо намагається зв’язатися з нею. Короткочасний магічний контакт з цією загадковою сутністю дозволив лише дізнатися що звати її Максим Крушельницькій і знаходиться вона на півдорозі між життям та смертю.

Відверта розповідь тітки Зосі допомогла Юстині скласти всі фрагменти цієї чудернацької мозаїки в одну, цільну картину. Чаклунці стало зрозумілим, що бідолашний чоловік чомусь прагне зустрічі з колишньою коханою. Це його ментальний поклик не дає старій спокою ні в день ні вночі, несвідомо доводячи нещасну жінку до напівбожевільного стану.

Вже лягаючи спати Юстина зробила одну річ яку рідко коли собі дозволяла робити. Для угамування власної цікавості ворожка розкинула карти для гадання, щоб дізнатися про найближче майбутнє сьогоднішньої відвідувачки. Виявилося, що тітка Зося незабаром знайде лікарню в якій знаходиться Максим. Вона відплатить коханому тим самим, що він колись зробив для неї. Буде поряд, та підтримуватиме й піклуватиметься про нього до тих пір поки чоловік не прийде до тями. Про те як складеться подальше життя цих двох людей гадалка вирішила не питати у карт, адже навіть допитливість такої могутньої ворожки як вона повинна мати свої межі.

Кінець