Мелорі Бронд - (не) згоріти вщент, Мелорі Бронд

Глава 25

Меланія

Весь наступний тиждень, Алекс поводив себе зі мною дивно і відсторонено. В понеділок, на пари не прийшов, а наступні дні, не дивився на мене, весь час відводив погляд. Інколи, вечорами переписувалися кількома незначними  словами. На вихідні, написав, що має термінові справи, і побачитися в нас не вийшло. Нав'язуватися і наполягати, я не стала. Розпитувати які такі справи, не стала, а він не поспішав мені розказувати. Безліч думок лізло до голови, починаючи з дивної поведінки Алекса і дзвінка Юлі.

Після того, його неначе підмінили. Я намагалася себе заспокоїти. Нам потрібно, всього-на-всього, просто поговорити. Можливо, в нього проблеми якісь, а я накручую себе.

В п'ятницю мене повідомили, що викладач видужав і повертається до своєї  роботи. Я полегшено видихнула. Діма мене реально дістав, якийсь час мовчав, а останнім часом, тихцем почав робити дрібні капості. Щоб не було свідків, і ніхто не доніс на нього. Тепер, в мене буде більше часу, для нас з Алексом. Я зможу до нього приходити серед тижня. І ми зможемо, налагодити наші стосунки.

З понеділка, я кілька днів уводила в курс справи Алексового викладача. Розповіла всі деталі, що я зробила і, що ще залишилося зробити. В четвер, Віталіна відпросилася до Ритки, дописувати курсову, як вона мені сказала. Я накупила смаколиків і поїхала до Алекса, хотіла зробити йому сюрприз. Взяла таксі, доїхавши до будинку Алекса,  мені подзвонив телефон. Розраховувалася з водієм, але телефон не замовкав.

Відповідайте, можливо щось важливе я зачекаю. Все одно нікуди не поспішаю. Вийняла телефон, дзвонили з невідомого номера.

— Так, я слухаю.

— Доброго дня, вас турбує слідчий, Іван Іванович Карапчук. Скажіть, Віталіна Вікторівна ким вам приходиться?

Моє серце мало не зупинилося, в очах запаморочилося, коли я почула про сестру.

— Вона моя сестра, а в чому саме справа?

— Віталіну і Маргариту, привезли дві години тому непритомну у лікарню. Вони під дією сильних наркотичних препаратів. Подруга впала в кому, дорогою до лікарні. Судячи з свідчень свідка, саме ваша сестра їх принесла, на квартиру до подруги. А це вже тягне на статтю.

— Цього не може бути, вона не наркоманка.

— Ми все з’ясуємо, не хвилюйтеся ви так. Чекаю вас завтра, в себе в кабінеті, на десяту годину. Адресу лікарні і відділку, я вам скинув вже.

Він відключився, а я не могла прийти до тями і вимовити хоча б слово. Земля з під ніг пішла, мною хитало від шоку. Які наркотики? Яка ще стаття?  Ритка в комі. Я нічого не могла зрозуміти, від такої кількості інформації, мій мозок не міг, як слід мислити.

Водій таксі підбіг до мене, допоміг присісти, простягнув пляшку з водою. Я тремтячими руками взяла воду, розхлюпуючи я випила кілька глотків води.

— З вами все гаразд, міс. Може швидку викликати, а то на вас лиця не має.

Взявши себе в руки, я назвала водієві адресу лікарні. Розрахувавшись, я пішла.

— Ви пакети забули, - навздогін крикнув водій.

— Залиште собі, вони мені вже не знадобляться.

Розшукавши лікаря, я розпитала про стан сестри і Рити.

— Вона в даний час, знаходиться в непритомному стані. Ми все робимо для того, щоб стабілізувати її. Але самі розумієте, передозування наркотиками - це дуже серйозно. А от її подрузі, повезло менше, вона в комі. Прогнози невтішні, найближчі кілька днів будуть вирішальними. Наберіться терпіння, воно вам не знадобиться.

— Я можу біля неї бути?

— Так, звичайно, але я не думаю, що вам...

— Дозвольте самій вирішувати.

— Як скажете.

Лікар вказав мені на палату.

Віталіна лежала бліда, як віск, під'єднана до апаратів. Я підійшла до неї, взяла за руку, сльози самі текли по моєму обличчю. Я не могла повірити, що це вона зробила добровільно. Ми стільки раз, про це з нею говорили. Мене роздирав біль і відчай. Я не знала, що далі буде. Цілу ніч провела з сестрою. Стан не помінявся, вона так і не приходила до тями.

Привела себе в порядок, більш менш, в лікарняному душі і поїхала до слідчого. Привіталася зайшовши до кабінету.

— Меланія Олександрівна, сідайте. І так, перейдемо відразу до справи. Свідок, ім'я якого ми не можемо розголошувати, в зв'язку з розслідуванням, стверджує, що ваша сестра, Віталіна принесла наркотики. Вживала сама і подругу вмовила, з нею спробувати. Вашій сестрі загрожує ув’язнення. За умисне нанесення шкоди, для здоров'я Маргариті Володимирівній Сачко. Якщо вона помре, строк збільшиться на кілька років.

Я слухала і не могла повірити, що це реально відбувається з нами. Мені здавалося, це якийсь страшний сон, і я от-от проснуся.

— Ми почекаємо, поки ваша сестра прийде до тями. Її версію, ми теж обов'язково вислухаємо. Ви можете почати шукати адвоката, але він у даній ситуації вам не сильно допоможе. Я вам повідомлю, якщо будуть якісь новини. А поки, що ви можете іти.

Я попрощалася і вийшла. Мною хитало, від учора я нічого не їла. Здавалося, ще мить і я впаду. Зайшла до найближчого кафе, зробила замовлення. В очікувані, я знов і знов подумки поверталася до сестри. Що буде з нею, з подругою. Як нам з цього всього виплутатися. Це її вб'є, вона не витримає в тюрмі. Я не можу так втратити Віталіну. Вона моя єдина кровинка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍