Andrew Kyrich - Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich

Джейкоб також зауважив, що помітив щось дуже дивне: на околиці, де "Вовки прерій" здавалися основною силою, не було жодного з символів секвої, які він бачив по всьому місту. Це здалося йому підозрілим, адже символи буквально переслідували його останнім часом, з'являючись на будинках, парканах і стінах.

"Можливо, ці факти пов'язані?" — задумливо промовив Джейкоб. "Може, ці байкери мають якесь відношення до того, що відбувається в місті? Я ніколи раніше про них не чув, але якщо вони настільки впливові, як кажуть, чому про них так мало інформації?"

Ендрю, вислухавши це, замислився на кілька секунд, а потім відповів: "Це цікаво. Можливо, ця банда справді має якийсь вплив на те, що відбувається з секвоєю. Я обов'язково пошукаю інформацію про них у своїх джерелах. Якщо дізнаюся щось важливе, обов'язково повідомлю тебе. Ти правий, це може бути суттєво."

Джейкоб відчув полегшення, знаючи, що брат займеться цим питанням. "Дякую, Ендрю. Якщо щось дізнаєшся, дай знати. Це важливо."

"Звісно, брате. Я триматиму тебе в курсі," — відповів Ендрю.

Джейкоб, трохи повагавшись, вирішив поділитися з братом новиною про встановлення камер. Він розповів, що вже встановив їх у своєму будинку, зокрема, з видами на парковку, дорогу, парк і біля входу.

"Тепер я зможу слідкувати за всім підозрілим, що відбувається навколо," — заявив він з рішучістю. "Якщо я знайду щось або когось, зможеш допомогти ідентифікувати те, що побачу?"

Ендрю трохи усміхнувся з іншого кінця лінії: "Обіцяти не можу, але спробую. Все ж я хакер, знаєш."

Джейкоб відчув, що має надійний тил. "Тоді чекаємо на здобич. Відчуваю, що ця таємниця незабаром розкриється."

Ендрю серйозно відповів: "Якщо ти так впевнений,то так і буде. Я ж тебе знаю. Ти завжди доводив справу до кінця. Ми близькі до розгадки, і разом у нас все вийде."

Відчуття братерської підтримки підбадьорило Джейкоба. Він відчував, що з кожним днем стає ближчим до розгадки таємниці, яка його переслідувала, і разом з Ендрю вони зможуть докопатися до істини.

Закінчивши розмову, Джейкоб відчув, що вони наближаються до чогось суттєвого. Час покаже, які нитки виведуть їх до істини, але відчуття, що вони на правильному шляху, не полишало його.

Джейкоб непомітно заснув. Він був настільки втомлений, що проспав усю ніч, навіть не бачив кошмарів. Здавалося, спогади війни відійшли на другий план у порівнянні з жахами, що коїлися в його рідній Талсі.