Хорхе Луїс Борхес - Шість головоломок для дона Ісидро Пароді

— іспанський письменник, поет, драматург і театральний режисер, ключова постать у відродженні іспанського театрального авангарду на поч. XX ст.

183

Луїс де Гонгора вважався «незрозумілим», «темним», недоступним непідготовленому читачеві. «Все вже сказав Гонгора» — алюзія на відому фразу Лорки, який досліджував творчість Гонгори (Федеріко Гарсія Лорка, «Поетичний образ у дона Луїса де Гонгори»). У контексті «Шести головоломок…» фігура Гонгори важлива ще й тому, що його поезія — суцільна головоломка, образна гра, інтелектуально продумана як певна стратегія.

184

Арагонська або наварро-арагонська мова — романська мова, раніше була поширена на території Арагонського королівства. Нині мова, що вмирає (менше 10 тис. носіїв).

185

Хуліо Сехадор-і-Фраука (1864—1927) — іспанський вчений, письменник, філолог, автор знаменитого «Словника», дослідник кастильських прислів’їв і приказок.

186

Перший дім раннього дитинства Борхеса — між вулицями Суїпача та Есмеральда. Особняк іноземки розташований у межах одного кварталу від дому Борхеса на вулиці Тукуман.

187

Ім’я-фальшивка. Емі Еванс (1884—1983) — співачка сопрано і актриса; одна з перших масових грамплатівок була з піснями в її виконанні; документована кар’єра Емі Еванс почалася в 1906 р., коли вона зробила кілька записів на циліндрах для фонографа для «Едісон Белл». Негативні асоціації в авторів «Шести головоломок…», пов’язані з Емі Еванс, можуть випливати з неправдоподібної інтенсивності її гастролей: з березня по грудень 1920 р. — 187 концертів, у 1940 р. — рівно 300. Саме цим, очевидно, пояснюється фраза: «Час для міс Еванс — золото» і т. д.; подробиці — в біографіях Емі Еванс.

188

З франц. — неприємні хвилини.

189

З лат. — «власним рухом», з власної спонуки, з власної волі.

190

Хосе Енріке Родó (1871—1917) — уругвайський прозаїк, громадський діяч, педагог. «Аріель» (1900) — есеїстична проза, яка мала великий вплив на публіцистику Латинської Америки.

191

Хуан Валера-і-Алькала-Гальяно (1824—1905) — іспанський письменник і дипломат. Перший роман Валери «Пепіта Хіменес» (1874) — помітне явище в становленні національної реалістичної школи; Беніто Перес Гальдос (1843—1920) — іспанський письменник, найбільший представник критичного реалізму в іспанській літературі; Емілія Пардо Басан (1851—1921) — видатна іспанська письменниця, графиня, одна з перших жінок, якій було присвоєне звання професора (1916), представниця натуралізму; Хосе Марія де Переда (1833–—1906) — іспанський письменник, один із найвидатніших представників регіоналістської літератури в Іспанії другої половини XIX ст.; Рамон Марія дель Вальє-Інклан (1866—1936) — видатний іспанський письменник, найвизначніша постать «покоління’98»; Асорін (справжнє ім’я — Хосе Мартінес Руїс, 1873—1967) — іспанський письменник, есеїст, впливовий критик, блискучий майстер стилю, представник «покоління’98». Між цими письменниками немає майже нічого спільного, крім того, що всі вони — відомі та визначні.

192

З ісп. — традиційне для Латинської Америки покривало зі шкур.

193

З англ. — запас, асортимент.

194

В Аргентині навчальний заклад на кшталт коледжу, з локальними особливостями.

195

З лат. — «Тут лежить» («Тут спочиває»): традиційний початок надгробного напису; але з огляду на те, що княгиня керує борделями, девіз прочитується двозначно.

196

З франц. — дурниці, нісенітниця, безглуздя.

197

Гра слів, побудована на тому, що Сьюдадела, Сан-Фернандо, Авельянеда — водночас і прізвища, зокрема прізвища, включені до відомих літературних містифікацій, і топоніми, причому топоніми дуже поширені, всі ці топоніми є і в Іспанії, і в Аргентині. До слова, Алонсо Фернандес де Авельянеда — псевдонім автора несправжнього «продовження» роману М. де Сервантеса «Дон Кіхот», виданого в Таррагоні в 1614 р. Особа автора, який назвався цим псевдонімом, досі не відома.

198

З франц. — старомодний.

199

Фрадіке Мендес — «хресний батько» і в чомусь прототип Оноріо Бустоса Домека. Образ Карлоса Фрадіке Мендеса спільно придумали Еса де Кейруш, Антеру де Кентала і Ж. Баталья Рейс — молоді літератори з «Ліссабонського сенакля»; вони створили уявного «сатанинського» поета, вигадали йому біографію і в 1869 р. опублікували кілька «його» віршів. Образ Фрадіке Мендеса формувався протягом майже 30 років. У 1888 р. були опубліковані «Листи Фрадіке Мендеса» — так, ніби він реальна людина.

200

Роберто Гаче (1891—1966) — аргентинський драматург і есеїст, дипломат. Автор гумористичних «Словника міського фарсу», «Помилки Сан-Антоніо».

201

З лат., буквально proprio motu — «з власної ініціативи»: особливий різновид відносин у дипломатії Ватикану, в практиці відносин Папи з іноземними державами, коли Папа ігнорував попередню історію відносин чи переговорів і діяв ніби «з власної ініціативи».

202

З франц. — (це) само собою зрозуміло, звісно, безумовно (що).

203

З франц. — «Після вас, панове англійці!», фраза приписується французькому командирові, графу д’Отрошу, під час битви при Фонтенуа (11 травня 1745 р.). Для співавторів «Шести головоломок…» важливий контекст: кожен французький школяр знає, що перед битвою при Фонтенуа граф д’Отрош, лейтенант французьких гренадерів, вийшов сам-один назустріч англійцям, зняв капелюха і крикнув: «Панове англійці, стріляйте першими!»; кожен англійський школяр знає, що перед битвою при Фонтенуа лорд Чарльз Гей, капітан англійських гвардійців, підійшов сам-один до французів, зняв капелюха і крикнув: «Панове французи, стріляйте першими!»; англійці вистрелили — і вбили шістсот солдатів і п’ятдесят двох офіцерів. У графа д’Отроша влучило сім куль, але він вижив і дожив до вісімдесяти років. Це була остання битва в історії Європи за особистої участі правлячого короля. І про це знав кожен аргентинський школяр (битва при Фонтенуа, з відповідним коментарем, згадувалася у тогочасних шкільних підручниках).

204

З франц. — аукціони.

205

З франц. — розкопки.

206

Умберто Боччоні (1882—1916) — центральна постать італійського футуризму, художник, скульптор і теоретик, автор понять сило-лінії та сило-форми (сприйняття).

207

Де Кройф (De Cruijff — від De Cruyff — від De Cruv — від Dye Cruve… і т. д.) — специфічне нідерландське прізвище, офіційно визнане як одне з найдавніших європейських прізвищ із доведеною генеалогією, з IX ст. воно пройшло через численні трансформації в різних мовах; співавтори