С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

Головний, оцінюючи коментарі аналітиків стосовно своїх управлінських рішень, робив те, що вмів найкраще: принижував підлеглих. Про результати службового розслідування за фактом інциденту на тренувальній базі доповідав його заступник, який прибув на нараду одразу з прес-конференції. З тієї наради Орен вийшла з доганою за недотримання техніки безпеки її ж новобранцями. Тарану пощастило трошки більше: він валявся у стаціонарі і отримав таке ж стягнення, але без словесних принижень.

— Тиждень тільки почався, а я вже втомилася, — Орен попивала чай і гріла пальці об пузату чашку.

— Тримайся. Ще кілька днів і новобранці потрохи розлетяться. Стане легше.

Головний медик ЗОХІ надто дбала про бездоганність репутації, щоб зіпсувати послужний список. Те, що жоден з медиків-новачків не потрапив у чвертьфінал змагань, стало для неї болісним ударом по самолюбству. Магді вибула однією з перших, Кім та ро Еллам протримались не набагато довше. Головний давно хотів би призначити замість Орен когось з меншими кар’єрними амбіціями, але біда в тому, що замінити керівника медиків, поки не було ким.

 — Боюсь не стане, Шайло. Стаціонар переповнений. Кім уже полетів на Мрію з тимчасовою командою. Магді з Двадцять Восьмим вилітає за два дні. Ро Еллам через травму попереку подала заяву про дострокове припинення відбору. Ще двоє у відпустках. Вже не знаю, що далі.

Таран, який тільки вчора повернувся в стрій, кивав головою і вже привідкрив рота, щоб щось додати, але покосився на мене і мовчки продовжував знищувати запаси печива, сьорбаючи якийсь трав’яний напій. Ах, дійсно, зі мною ж ми тепер не говоримо.

— Знаєш, Шайло, це вже занадто. Ти багато зробила для мене. Я вдячний. Справді. Але цього разу якось самі розберемось. Думаю, тобі пора на вихід.

— Більше нічого не скажеш? — вирвався обурений видих. — Іроїда витратила на тебе десять років свого життя. Тря, десять кращих років. Я не знаю, що відбувається у вас вдома, але ця жінка була поруч у найтемніші дні і вже через це не заслуговує такого ставлення.

Він ковтнув кілька пігулок, знову запив алкоголем, після чого повернувся обличчям до стінки, зробивши видимість миттєвої відключки.

Після нашої останньої розмови я ще кілька разів відвідувала колегу, але на мої візити пацієнт не реагував,. Його конкубіна відправила довжелезне повідомлення із звинуваченнями в професійній неетичності, після чого заблокувала.

— Ти відправила Магді з Двадцять Восьмим? — здивувався Гаел. — Повірити не можу.

— А що такого? Креідінка сама захотіла до них. Сказала, що для медика робота з СВБ – це шлях до професійної деградації, — Орен говорила і не зводила очей з обличчя Тарана, на якому не промайнуло жодної емоції.

Ми з Гаелом переглянусь і промовчали. Говорила Магді це чи ні, знаючи Орен, остання переконана, що у її проблемах, перш за все, винен ідейний натхненник змагань з фізичної підготовки, який сидить за два метри.

— Залякали дівчину так, що вона на Мелайю готова полетіти, аби вас всіх не бачити, — жарт вийшов пласким, і Гаел переключився на вміст комунікатора, коментуючи новий законопроект.

— Гверн, ти ж добре тхронську знаєш? — він випив подвійну дозу чаю і вже збирався виходити, коли я наважилась почати цю розмову.

— Це зараз жарт такий?

Таран майже рік навчав Гаела рідної мови алійців, бо той запав на якусь кралю з сусіднього бізнес-центру. Після довгих мук Гверн досить непогано писав і розумів сказане, але з рештою здався, бо тхронська це не його. Думаю, проблема не в мові, а в ляпасі, який алійка заліпила йому, як тільки цей звабник відкрив рот

Не довго думаючи, я ввімкнула вчорашній запис…

Ближче до ночі, коли мозок відмовляється сприймати свідчення неблагополучної частини даорнського суспільства, енергетик – те, що тримає менталіста при свідомості. О такій порі стратегічні запаси енергії є хіба що у медиків. Орен би прочитала нотації, але від одного-двох шотів біди не буде.

Порожній коридор заповнили одинокі кроки з ритмічним посвистуванням. Вони віддалялись. У кого там такий хороший настрій? Ех, могла ж вийти на кілька хвилин раніше і нічого б не пропустила.

— Ачча — прогуділо у кінці коридору. Тря! Ледь штани не намочила. Знайомий голос віддавав поколюванням у висках.

Епохи і керівники змінюються, а в цих стінах як завжди  все найцікавіше трапляється після закінчення робочого часу. Під ребрами засвербіло в передчутті чужих таємниць. Як на зло, світло горіло тільки у кінці коридору. Економія, тря.

Шість років тому мене відправили до тхронського відділу для обміну досвідом. Безрезультатного обміну, бо це – одна з найбезпечніших планет всієї системи. Єдине, чому там можна було навчитись – як відсидіти робочий день, створюючи видимість бурної зайнятості.

Ачча.

Цим словом тхронський колега намагався зупинити малого неслуха, який скубав листя обмерзлого фікуса. Воно звучало ледь не кожні дві хвилини, а тоді я не витримала і перенесла нещасну рослину подалі від загребущих дитячих пальців.

«Перестань», «зупинись».

Цей тембр! Що він тут робить ще й о такій порі?