С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

Охталан Нямаданні мовчав, зрідка змахував піт з лоба, дувся і лупав на мене небесними очиськами. Я теж не поспішала починати розмову, полупала у відповідь, та, не отримавши зворотної реакції, на ватних ногах впала на стілець і прийнялась підписувати все, що давали. Не те, щоб заступник виглядав як людина з якою комфортно помовчати, але, може, це на краще, бо голова боліла як після перепою.

Заступник Головного як сторожова няфка шукав слід і, здається, знайшов. Коли він заговорив, ноги наче приросли до підлоги. Головний біль посилився. Все, на що спромоглась, це кивнути, не розібравши й половини сказаного.

— Що сталось на тому виступі, емро Магді?

Просте і водночас таке складне питання.

Шакс. Розчарування в його очах я не витримаю. Краще лишитися для нього нездарою, ніж зрадницею, яка зливає все журналістам.

— Мені не надто… приємно… про те говорити.

— Ви відчували ознаки стороннього ментального втручання або відвідували когось зі штатних металістів? — чоловік піднявся з-за столу і нахилився ближче, боячись пропустити найменший рух. На його лобі проглядались вени, кілька сивих пасом волосся, вибились із зачіски. Свист у вухах перейшов на ультразвук. Коден звук навколо здавався у кілька разів гучніший. Я скривилась, опустивши очі. Не допомогло. Мабуть, це та сама аура, про яку розповідав Кім.

— Ні, — він тільки фиркнув.

— У профайлі вказано про Ваше потенційну схильність до менталістики. Це правда?

— Не знаю. М-мабуть, — схопилася за скроні, зашипівши від пульсації в скронях.  Кабінет миттєво потьмянів, а я відчайдушно чекала моменту, коли ця внутрішня буря нарешті вщухне. Матір Природа, оце так сходила на скринінг.

— Пересядьте подалі, — чоловік різко відсторонився, ковтнув якусь пігулку. Я буквально доповзла до дивану, чекаючи, коли нам обом полегшає.

— Легше? — дочекавшись, коли я кивнула, він відкинувся на спинку крісла, розстебнувши кілька верхніх ґудзиків. — Чому саме ЗОХІ?

— Мрію жити на безпечній планеті, — відповіла не задумуючись, але голос як на зло здригнувся. Менталіст це вловив, бо відірвався від моніторів,  почав гойдатись на стільці і розглядав мене наче піддослідний організм.

— Емро Магді, здається, Ви або не почули питання, — голос став холодним, мов лезо, — Або не зрозуміли, з ким спілкуєтесь.

Ніщо не виснажує більше, ніж очікування вердикту. Що я втрачаю?

— Хочу кращого життя, — випалила на видиху, облизнувши пересохлі губи. — Кажуть, тут медикам непогано платять,

— Це більше схоже на правду, — фігура за столом перестала розгойдуватись, і голос наче подобрішав. — Неповну, але поки і цього достатньо. Ви надто бліді, випийте води чи печиво візьміть.

Поки я втамовувала спрагу, допит продовжився.

— І як оцінюєте свої шанси?

— Приблизно 50 на 50: або пройду або ні, — перефразований математичний жарт здався хорошою спробою розрядити обстановку, але у заступника Головного почуття гумору не знайшлося.  — Мирного неба.

— Я можу Вам допомогти отримати цю посаду,— рука застигла на півдорозі до сканера. Довелось обернутись, щоб переконатись, що мені не почулось. Я покосилася на стакан з водою, яка тепер здавалася отруєною. — Ціна буде відповідна.

Він безсмертний таке пропонувати? Варіант, що я здам заступника Головного його підлеглим з СВБ, не розглядається взагалі?

— Ви ж самі знаєте, що не пройдете, — продовжив, розминаючи плечі. — Старанна, витривала, розумна. За останні роки значно виросли, як фахівець, але фізичні показники Кіма на рівень вищі, та й доктор Орен йому симпатизує. У команди, з якою він літає, дев’ять з десяти новачків потрапляють у штат. Навіть, Ваші лобісти тут безсилі.

— В-ви констатуєте це як факт? — рвано видихнула, з останніх сил намагаючись не розплакатись. — У мене… справді жодного шансу?

Отак просто. В лоб. Без натяків і недомовок мені вказали на моє місце. Лобісти? Це він про Шакса? Яка, до Хаосу, протекція, якщо я тут вже вп’яте? Все своє свідоме життя крізь кров, піт, сльози такі як я вигризають право жити на цій планеті. Якщо вилечу і не знайду нову роботу, мене видворять з Даорну. Якщо не сплачу кредит, опинюсь на примусових роботах, де до кінця днів працюватиму за нічліг і їжу. Солодка пропозиція з гірчинкою – ілюзією вибору. Матір Природа, що я тут роблю зі своїми застарілими життєвими установками?

Тримайся, Теа, поплачеш ввечері. Я вилетіла з ненависного кабінету, наче за мною гониться стадо оскаженілих няфок, ледь не збивши з ніг якусь емру у короткому платті. Брр, і не холодно їй? Вона щось говорила, але я застигла над сповіщенням з контактними даними, про яке сповістив комунікатор.

 «Подумайте до завтра і дайте знати. Гаразд? Ми можемо стати в нагоді одне одному».

***

Шайла

Для бійця, який зіштовхнув Магді у воду, відбір закінчився вже наступного дня. Півфінали та фінал взагалі перетворились на спаринги між Тарановими підопічними з передбачуваним результатом. Журналістів в рази поменшало, в мережі з’явилось кілька критичних статей щодо нерівних умов і надмірного травматизму. Особливо розійшовся журналіст, який в черговий статті описував враження анонімного інформатора – учасника відбору. Критикувалось буквально все, особливо безглузда ініціатива з проведенням змагань, більша половина учасників яких скористались допомогою медиків. Відео з порятунком креідінки дещо згладило негативний фон, але ніяк не спростовувало описані, хай і в гіперболізованій формі, недоліки набору нових працівників.