Емі Морін - 13 звичок, яких позбулися сильні духом люди

Якщо для вас неуспіх — це лихо, то наступна спроба викличе передбачувані труднощі. Ось кілька думок з приводу фіаско, які, найімовірніше, вас знеохотять намагатися вдруге.

• Поразка неприйнятна.

• У мене або повна вдача, або цілковитий промах.

• Провал — це завжди моя провина.

• У мене нічого не вийшло, бо я — погана людина.

• Якщо зазнати поразки, то нікому не сподобаєшся.

• Як щось не вдалося зробити з першої спроби, то і друга не буде вдалою.

• Мій характер не такий гарний, щоб з ним досягати успіху.

Ірраціональні думки про невдачу можуть спонукати вас полишити справу після першого провалу. Попрацюйте над тим, щоб замінити їх на реалістичніші. Промах навряд чи є настільки жахливою річчю, яким ви собі уявляєте. Зосередьтеся на стараннях замість результату. Коли намагаєтеся виконати складне завдання, сфокусуйтеся на тому, що воно може вам принести. Нові знання? Можливість удосконалити вміння, навіть якщо на початку успіхів і небагато? За допомогою роздумів про те, чому з цього досвіду можна навчитися, ви, найімовірніше, почнете сприймати поразку, як частину процесу.

Самоспівчуття, і не обов’язково висока самооцінка, може стати ключем до досягнення повного потенціалу. У той час як надмірна суворість до себе часто призводить до думки про власну неспроможність, а безмірна поблажливість може стати причиною виправдань своїх дій, милосердя до себе — у точці рівноваги. Самоспівчувати означає сприймати власні невдачі милостиво, але реалістично. Воно нагадує, що в усіх нас, з вами в тому числі, є недоліки, та промах не зменшує вашої цінності як особистості. Співчуваючи власним слабкостям, ви напевно зможете зрозуміти, що існують перспективи зростати та ставати кращим.

У дослідженні під назвою «Самомилосердя підіймає мотивацію до саморозвитку» студентам дали нагоду поліпшити оцінки проваленого тесту. Одна група учнів дивилася на свою невдачу з самоспівчуттям, тоді як інші зосередилися на тому, щоб підкріпляти самооцінку. Результати свідчать, що ті, хто належав до першої групи, займалися на двадцять п’ять відсотків довше та склали другий тест краще, ніж студенти, які підвищували само­оцінку.

Уникайте будувати почуття самоцінності цілком на основі значущих досягнень, інакше, ризикуючи, ви знехтуєте ймовірністю провалу. Замініть ірраціональні думки реалістичними нагадуваннями.

• Поразка нерідко є частиною шляху до успіху.

• Я зможу витримати невдачу.

• Промахи можуть мене чомусь навчити.

• Провал — це знак того, що я кидаю собі виклик та можу спробувати ще раз.

• Якщо вирішу, то в мене вистачить сили здолати невдачу.

ЗУСТРІНЬТЕСЯ ЗІ СТРАХОМ ПОРАЗКИ ВІЧ-НА-ВІЧ

Мій свекор, Роб, був з тих, хто міг завжди посміятися з себе та не соромився розповідати усім історії про власні невдачі. Але, на мою думку, він не вважав їх промахами. Насправді я цілком упевнена, що коли цей випадок годився на гарну розповідь, то чоловік сприймав пригоду як успіх.

Одна байка, яка виділяється у моїй пам’яті, бере початок у 1960-х, коли Роб був пілотом. Він перевозив людей на приватному літаку як повітряне таксі. Іноді свекор брав на борт тих, хто після перельоту на громадських авіалініях замовляв таке таксі до пункту призначення. Зокрема, якось він мав перевозити заможного бізнесмена. У ті часи служба безпеки в аеропортах була не така сувора, тож Роб міг зустріти пасажира просто на злітній смузі, коли той виходив з рейсового літака. Інші приватні пілоти очікували б з табличкою з іменем клієнта в руках,— це не було в стилі нашого героя. Натомість, коли замовник сходив з трапа, Роб підходив, тиснув руку та казав: «Радий знайомству з вами, містере Сміт. Сього­дні я буду вашим пілотом». Цей пан відповідав, що йому приємно, бо перевізник одразу впізнав його. Але цей містер Сміт і гадки не мав, що Роб на ділі потискав кожному потенційному пасажирові руку та казав ту саму фразу. Якщо ця людина здавалася збентеженою або казала, що вона не містер Сміт, то свекор просто підходив до іншого, щоб його привітати, доки врешті-решт не знаходив того, кого потрібно.

Гадаю, багато хто б зніяковів, поздоровкавшись із кимось за неправильним іменем, та надалі б остерігався вітати настільки ж завзято. Багато хто, але не Роб. Він радісно тиснув незнайомцю руку та називав неправильним іменем. Пілот знав, що кінець кінцем знайде того самого пана Сміта. Його не лякали промахи, доки все не виходило, як треба.

Якщо ви звикнете до поразок, то вони лякатимуть значно менше, особливо якщо зрозумієте, що провал та відмова — не найгірше, що може трапитися.

РУХАЙТЕСЬ ДАЛІ ПІСЛЯ НЕВДАЧІ

Якщо докладені зусилля не принесли успіху, то витратьте трохи часу на оцінку того, що сталося та як просуватися вперед. Якщо справа для вас не така і важлива, то ви можете вирішити, що не варто витрачати сили та час на другу спробу. І часом це правильне рішення. Наприклад, я жахливо малюю. Мої малюнки зазвичай складаються з фігур з паличок, але, зважаючи на це, мені не здається, що потрібно витрачати час та зусилля для того, щоб розвивати в собі вміння малювати. Натомість я ліпше витрачу сили на те, чим дійсно захоплююсь.

Однак, якщо вам потрібно здолати перешкоду на шляху до здійснення мрії, спробувати ще раз має сенс. Але повторення тих самих дій нічого не принесе. Натомість складіть план, який підвищить шанси на успіх. Так само як необхідно вчитися на своїх помилках, щоб уникати їх у подальшому, то і з поразки ви маєте винести урок, щоб наступного разу результат був кращим. Інколи це означає відточити майстерність; в інших випадках — пошукати можливостей, де б уміння могли стати в пригоді.