Ірина Заблоцька - Еліксир помсти, Ірина Заблоцька

Ігор нахмурився. "Мельник... Так, я пам'ятаю цього чоловіка. Він був дуже амбітним і злісним. Але я ніколи не думав, що він здатний на таке."

"Ми знайшли його давнього партнера, який нині у в'язниці за інші злочини," – повідомила Анна. – "Він згадав про якусь "велику справу", яку Мельник провернув багато років тому, і яка принесла йому несподівані кошти. Він натякнув на те, що Мельник "прибрав" когось, хто стояв йому на шляху, і тоді ж згадав про "доньку, яка зникла". Це не прямий доказ, але це вже щось."

Олена слухала, відчуваючи, як у неї перехоплює подих. Аркадій Мельник. Ім'я, яке досі було їй невідоме. Це відкривало нову, страшну сторінку її минулого.

"Що з ним зараз?" – запитав Артем, його обличчя було кам'яним.

"Аркадій Мельник помер кілька років тому від серцевого нападу," – відповів Сергій. – "Але його компанія перейшла до його сина, Максима Мельника. Він зараз доволі успішний забудовник."

На обличчі Олени з'явився вираз, що поєднував шок та прозріння. Максим Мельник. Вона знала його. Він був одним із конкурентів на ринку, з яким їй доводилося перетинатися в минулому, ще будучи Веронікою. Він здавався їй дивним, занадто пихатим і амбітним. Невже він може бути причетним до її викрадення, хай і через батька?

Монолог Олени: «Так ось воно що... Невипадково доля зводила мене з цими людьми. Спочатку Олександр, потім Ірина, а тепер... Мельник. Чи могла я уявити, що моя власна родина була втягнута в якусь бізнес-війну, результатом якої стало моє викрадення? І що людина, яка непрямо причетна до мого викрадення, стоїть поруч? Це жахливо. Це додає ще один шар до моєї історії. Я думала, що найстрашніше позаду, але, здається, минуле продовжує мене переслідувати. Я повинна дізнатися правду. Всю правду. Інакше я ніколи не буду вільною.»

Вечір затягнувся. Обговорення було напруженим. Родина Соколових вирішила доручити детективам продовжити розслідування, зосередившись на зв'язках Аркадія Мельника та можливій причетності його сина. Це була нова гілка розслідування, що вела до давніх таємниць.

Олена розуміла, що кожна нова відкрита сторінка її минулого, хоч і була болісною, водночас дарувала їй відчуття завершеності. Вона була готова до нових викликів, бо знала, що тепер вона не одна.