Ліка Радош - Знову "ми", Ліка Радош

Як довго нам кататись? Пів року? Рік?

Викликав таксі до готелю. Заспокоїтись треба. Бо ще наговорю і нароблю дурниць. Потім буде, ще складніше переконати Аліну переїхати зі мною незабаром, а не колись там. В розмитому майбутньому.

Ще і як сказала: "Та всі знають про мене більше ніж ти!". Це ж треба? Навіть, Богдана приплела! Знала куди бити. Не достатньо того, що бачив їх побачення. Мало не здурів від ревнощів. Так і тепер нагадала, що він другом їй був. І як я повинен покинути місто в якому є вона і він, а мене не буде.

Чорт! Чорт! Чорт! Що ж тепер робити?

Не відповіла. Вона не відповіла на це питання. Головне питання. Бо якщо не кохає, то і решта моїх дій втрачають будь-який сенс.

Подумати не міг, що наша, така прекрасна, ніч закінчиться, так препаскудно.

Думав ми проведемо усі вихідні разом. Мав надію, що і з квартири виходити не будемо. Та що з квартири! Планував з ліжка лишній раз не вилазити. А то, ось як склалося!

І Марта Сергіївна навідалась, і розмова ця не вийшла. Тільки посперечались.

Виходжу біля готелю. Та прямую до свого номеру. Хоч приведу себе в порядок. Потім, подумаю що далі робити.

Проходжу попри адміністратора, і зустрічаюсь з Потоцьким, котрий виходить з ресторану.

- Щось ти рано. Думав, що до понеділка тебе не побачу.

- Та так. Трохи не так трапилось, як я гадав.

- Що? Знову відшила? - почав посміхатись друг.

- Не втому справа. Та облиш. Розберуся. - повернувся до приятеля спиною і направився до свого номеру.

Розповідати в чому моя проблема не хотілося. Та і що він міг мені порадити? Якихось більш-менш тривалих стосунків у Максима не було, щоб міг допомогти. Та і до всієї цієї ситуації він ставиться більш здивовано. Ніби кіно дивиться. Бачу, що не розуміє чому бігаю за Аліною, якщо є багато жінок, котрі раді бути зі мною, і напружуватися не потрібно.

Та мені потрібна вона. Як і колись. Нічого не змінилося. Хочу, щоб дивилась на мене. Пам'ятаю, як тоді, як потонув в її очах. Не міг надивитись. Не міг дочекатись, коли зможу торкнутись, поцілувати.

Тоді мої швидкі дії і вчинки вона приймала з радістю. Летіла до мене наче метелик на вогонь. А я обпалив її крила. А тепер дивуюся? Чому Аліна хоче залишитись в безпечній, комфортній для неї зоні? Щоб не згоріти.

Тактику, таки, потрібно міняти. Те що підходило раніше, тепер уже не актуальне.

Перш ніж зайти в душ. Пишу Аліні повідомлення : "Пробач, що тиснув. Поговоримо про це пізніше. Я кохаю тебе!" відправив. Не чекаючи відповіді іду у ванну кімнату. Приведу себе в порядок. І назад до Аліни, треба заспокоїти і її. Собі вже мізки на місце поставив, то пів роботи зроблено.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно